Порушення недоторканності житла: проблеми кваліфікації
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.01.112Ключові слова:
кваліфікація кримінальних правопорушень, кримінальна відповідальність, порушення недоторканності житла, склад кримінального правопорушення, права особиАнотація
Метою даної статті є всебічний аналіз проблематики, пов’язаної з кваліфікацією кримінальних правопорушень, які стосуються порушення недоторканності житла, у контексті чинного кримінального законодавства України. У статті здійснено комплексний розгляд складу кримінального правопорушення, його кваліфікаційних ознак та особливостей, використовуючи методи системного аналізу, компаративістики та емпіричного дослідження. Автори акцентують увагу на законодавчій неоднозначності трактування поняття «житло», що породжує численні труднощі під час правозастосування. Зокрема, зазначено проблеми, що виникають при розмежуванні цього кримінального правопорушення з іншими правопорушеннями, такими як хуліганство або перевищення службових повноважень. Важливим аспектом є також дослідження доведення суб’єктивної сторони кримінального правопорушення. У роботі наголошується, що встановлення умислу правопорушника часто супроводжується складнощами, що негативно впливає на об’єктивність судового розгляду та остаточну кваліфікацію діяння. Проаналізовано чинну нормативну базу, що регулює відповідальність за порушення недоторканності житла, та виявлено її недоліки, серед яких відсутність чіткого визначення термінів і процедур, що застосовуються до подібних кримінальних правопорушень. Окремо розглянуто питання щодо необхідності законодавчих змін, які включають уточнення поняття «житло», створення більш прозорих механізмів перевірки законності службових дій, а також посилення відповідальності за зловживання владою під час виконання таких дій. Результати дослідження свідчать про нагальність удосконалення законодавства для забезпечення більш ефективного захисту громадян від посягань на їхню недоторканність. У висновках запропоновано низку рекомендацій, які можуть сприяти зниженню кількості помилок у правозастосуванні, підвищенню рівня захисту прав громадян та забезпеченню балансу між правами особи і суспільними інтересами. Зокрема, рекомендовано створення єдиних стандартів для тлумачення понять і проведення службових дій, що дозволить підвищити рівень правової визначеності у цій сфері.
Посилання
Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. URL: https://www.president.gov.ua/documents/constitution (дата звернення: 23.11.2024).
Кримінальний кодекс України: Кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341–14#Text (дата звернення: 23.11.2024).
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 10 від 6 листопада 2009 р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text (дата звернення 21.11.2024).
Лук’янчук В.О. Невідкладні слідчі дії: теорія та практика. Київ: Освіта України, 2022. 268 с.
Баран М.П. Нормативно-правове забезпечення управління розвитком вищої школи за роки незалежності України. Університетські наукові записки. 2008. № 4. С. 324–330.
Тадика Є. Порушення недоторканості житла: проблеми кваліфікації та відповідальності. Молодий вчений, № 12 (64), 2018. С. 201–204.
Жмур Ю.М. Підстави криміналізації злочину порушення недоторканності житла чи іншого володіння особи. Часопис Київського університету права. № 2, 2021. 170 с.
Джужа О.М., Тичина Д.М. Побудова синергетичної моделі соціолого-правового підходу в теорії віктимологічного моделювання. Правовий часопис Донбасу. 2019. № 2(67). С. 109–116.
Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text (дата звернення 21.11.2024).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 І. М. Чекмарьова, Г. С. Резніченко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.