Корупційна злочинність: основні аспекти її кримінологічної характеристики

Анотація

Стаття присвячена висвітленню сутності та змісту кримінологічної характеристики корупційної злочинності. Проаналізовано питання пов’язані із змістом ознак корупційної злочинності та його співвідношення із корупційним кримінальним правопорушенням. Автор акцентує увагу на тому, що корупційна злочинність як історично-мінливе, відносно масове, стійке, самодетермінуюче, системно-структурне, соціально негативне явище найбільш очевидно проявляється у корупційних кримінальних правопорушеннях. Проте, корупційна злочинність не ототожнюється з арифметичною сумою корупційних злочинів, оскільки додатково володіє ознаками, що надають їй особливих властивостей негативного соціального явища. Також у статті звернено увагу на те, що на відміну від корупційного кримінального правопорушення, корупційній злочинності притаманна самодетермінація (самовідтворення). Корупція створює умови свого відтворення завдяки тому, що негативно впливає на майбутній соціально-економічний та політичний порядок у державі. При цьому чим триваліший період масштабної корупції, тим більш проблемною буде протидія корупційній злочинності й усунення її наслідків. У статті автор також наголошує, що кримінологічна характеристика злочинності не враховує особистості злочинця, однак аналіз даного питання, в аспекті кримінологічної характеристики корупційної злочинності, доповнить та поглибить аналіз даного явища та є одним із аспектів аналізу рівня корупційної злочинності. Щодо характеристики корупціонера, необхідно орієнтуватися на чинне кримінальне законодавство, зокрема з огляду на те, кого законодавець відносить до суб’єктів корупційних кримінальних правопорушень. Законодавець поділяє корупційні кримінальні правопорушення на дві групи, що водночас впливає на визначення їх суб’єкта. Якщо йдеться про корупційні кримінальні правопорушення, які вчиняються службовою особою шляхом зловживання службовим становищем, то на цю ознаку, що обтяжує відповідальність, вказується у частинах других ст.ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 410 КК України (виняток становить ст. 357 КК України, в якій така ознака зазначена в ч. 1 цієї статті), а отже, кваліфікація цих кримінальних правопорушень за частинами першими окреслених вище статей буде неможливою.