Процесуальні строки у кримінальному провадженні: проблемні питання

Автор(и)

  • А. Ф. Волобуєв доктор юридичних наук, професор, професор кафедри кримінально-правових дисциплін Дніпровського державного університету внутрішніх справ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9419-7446
  • С. М. Смоков кандидат юридичних наук, професор, адвокат Національної асоціації адвокатів України, Україна https://orcid.org/0000-0002-4888-5683

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.01.117

Ключові слова:

процесуальні строки, розумні строки, досудове розслідування, судове провадження, права учасників, права людини

Анотація

Досліджено проблемні питання правового інституту процесуальних строків. Його статус визначається тим, що він пронизує кримінальне провадження від початку до закінчення та є однією із загальних засад кримінального процесу. Але формування інституту процесуальних строків було досить суперечливим, що негативно відобразилося на чинному кримінальному процесуальному законодавстві. Метою поставлено виявлення суперечностей і прогалин у законодавстві щодо встановлених процесуальних строків та їх негативних проявів у практиці органів досудового розслідування і судів, визначення шляхів їх усунення.

Виділено і досліджено два види процесуальних строків в залежності від суб’єкта їх визначення: 1) процесуальні строки, встановлені законодавцем; 2) процесуальні «розумні» строки, визначення яких віднесено до компетенції прокурора, слідчого судді, суду. Констатується, що чинне кримінальне процесуальне законодавство містить низку суперечностей і прогалин щодо процесуальних строків, які призводять до суттєвих порушень прав і законних інтересів учасників кримінального процесу. Стверджується, що обчислення строків досудового розслідування лише з моменту повідомлення особи про підозру є помилковим, оскільки створює для сторони обвинувачення умови для різного роду порушень прав інших учасників кримінального провадження. В період від внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і до повідомлення особи про підозру учасники, як правило, не мають можливості залучити адвоката для захисту своїх прав і законних інтересів. Відзначається, що чинним кримінальним процесуальним законодавством не встановлені граничні строки судового провадження і суди керуються не завжди правильними уявленнями про розумні строки. Це пов’язано з продовженням тримання під вартою обвинуваченого у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину на протязі всього судового провадження, яке не має законодавчо встановлених граничних строків. Обґрунтована теза, що при закінченні граничного строку тримання особи під вартою, встановленого для досудового розслідування, суди зобов’язані розглядати питання про заміну даного запобіжного заходу на менш суворий захід.

Посилання

Гловюк Ірина. Оскарження недотримання розумних строків досудового розслідування – ст. 308, 303 КПК України. URL: https://radako.com.ua/oskarzhennya-nedotrymannya-rozumnyh-strokiv-dosudovogo-rozsliduvannya-st-st-308-303-kpk-ukrayiny.

Горінецький Й.І., Нестерова І.А., Реплюк Н.М. Забезпечення розумності строків кримінального провадження. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2024. Серія «Право». Вип. 83. Ч. 3. С. 213–219.

Григоренко Юрій. Коли строк стає «розумним»? Юридична газета. № 43 (541). URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/koli-strok-stae-rozumnim.html.

Івчук Ю.Ю. Розумний строк кримінального провадження: практика ЄСПЛ та деякі особливості законодавчого врегулювання. Актуальні проблеми права: теорія і практика. № 1 (43), 2022. С. 11–20.

Калінніков Олексій (2022). Розумні строки як інструмент захисту від бездіяльності сторони обвинувачення. Газета «Закон і бізнес». URL: https://zib.com.ua/ua/150481.html.

Кушнєрьов В. Категорія «розумний строк» у кримінальному процесі України. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 10. С. 269–273.

Кучинська О.П. Розумні строки кримінального провадження – одна із гарантій справедливого судочинства. Вісник кримінального судочинства. № 2. 2015. С. 44–49.

Остафійчук Григорій. Строки в кримінальному провадженні: теоретичні проблеми і практика застосування. National Law Journal: theory and practice. Desember 2015. С. 234–236. URL: http://www.jurnaluljuridic.in.ua/archive/2015/6/52.pdf.

Рогатинська Н.З. Дотримання розумних строків під час кримінального провадження. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 12. С. 296–298.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Рим, 4.XI.1950. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#n289.

Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури: Закон України від 8 грудня 2023 року № 3509-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3509-20#n14.

Волобуєв А.Ф. Повідомлення про підозру: процесуальне значення і вплив на методику досудового розслідування. Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. Серія Право. 2024. Вип. 18 (30). С. 139–146.

Вибух у Шевченківському суді Києва. Що відомо та як це пов’язано зі справою про вибух під Радою. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-66100017.

Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-03#Text.

Справа «Костюченко та інші проти України». Рішення Європейського суду з прав людини. Страсбург, 24.03.2024. URL: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/zakonodastvo/Kostiychenko_Ukraine.pdf.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-01

Номер

Розділ

Розділ 9. Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність