Адаптація міжнародного гуманітарного права до викликів гібридної війни в умовах воєнного стану: на прикладі російсько-української війни

Анотація

Стаття присвячена дослідженню актуальних проблем правового регулювання воєнного стану та забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права (МГП) у контексті сучасних збройних конфліктів, зокрема на прикладі російсько-української війни. Особлива увага приділяється аналізу ситуації, що склалася в Україні внаслідок повномасштабної агресії російської федерації, яка супроводжується численними порушеннями норм МГП. У статті наголошено на недосконалості існуючих міжнародних механізмів контролю та примусу, які не здатні забезпечити належний рівень захисту цивільного населення та військовополонених у сучасних умовах. Автором зазначено, що гібридна війна, яка поєднує традиційні військові дії з нетрадиційними методами, такими як кібератаки, економічний тиск, дезінформація та використання проксі-сил, ставить під сумнів ефективність чинних міжнародних правових норм. Підкреслено необхідність адаптації МГП до нових викликів, а також забезпечення балансу між захистом національної безпеки і правами та свободами громадян у період дії воєнного стану. Проведено аналіз основних наукових підходів до вирішення зазначених проблем, включаючи пропозиції щодо модернізації національного та міжнародного законодавства. Окрему увагу приділено ролі Женевських конвенцій у регулюванні питань захисту цивільного населення, військовополонених, поранених і медичного персоналу. Автор підкреслює необхідність імплементації положень цих міжнародних актів у національне законодавство України. Розглянуто проблеми правозастосування в умовах гібридної війни, серед яких відсутність ефективних механізмів регулювання кіберзлочинів, інформаційної агресії та інших форм гібридних дій. На основі аналізу сучасних досліджень зроблено висновки про важливість цифровізації процесів фіксації воєнних злочинів, розробки сучасних інструментів документування доказів та співпраці з міжнародними організаціями, такими як ООН, ОБСЄ. Запропоновано створення нових механізмів притягнення до відповідальності за порушення норм МГП, зокрема через розробку спеціалізованого міжнародного трибуналу для гібридних злочинів. Практичне значення дослідження полягає у формулюванні рекомендацій щодо вдосконалення національного законодавства України з метою інтеграції міжнародних стандартів гуманітарного права, а також створення ефективних міжнародних механізмів гуманізації збройних конфліктів. Отримані результати можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях, спрямованих на розробку правових механізмів адаптації МГП до реалій сучасних конфліктів, посилення правового забезпечення воєнного стану та захисту прав людини.