Захист прав людини у Європейському Союзі: загальні засади
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.01.143Ключові слова:
права людини, захист прав людини, Європейський Союз, наднаціональні інституції ЄС, Суд ЄСАнотація
Повага та захист прав людини є одним із основних напрямів діяльності Європейського Союзу відповідно до цілей та принципів цієї організації, закріплених в установчих договорах. Будь-яка європейська країна, яка дотримується принципів свободи, демократії, поваги прав людини та основних свобод, а також верховенства права, може звернутися до ЄС із заявою про членство, як це передбачено Договором про ЄС. Критерії, яким мають відповідати країни-кандидати на вступ до Європейського Союзу (Копенгагенські критерії), були схвалені на засіданні Європейської Ради у Копенгагені у червні 1993 р. Згідно з ними членство в ЄС під кутом зору політичних стандартів вимагає від країни-кандидата стабільності інститутів, що гарантують демократію, верховенство права, повагу права людини і захист меншин. Країни, які бажають стати членами ЄС, повинні не лише закріпити принципи демократії та верховенства права у своїх конституціях, а й втілювати їх у повсякденне життя. Конституції країн-заявників мають гарантувати демократичні свободи, включаючи політичний плюралізм, свободу слова і свободу совісті. Вони встановлюють демократичні інститути та незалежні органи правосуддя, органи конституційної юрисдикції, що створює умови для нормального функціонування державних установ, проведення вільних і справедливих виборів, періодичної зміни правлячої парламентської більшості, а також визнання важливої ролі опозиції у політичному житті. В Європейському Союзі не існує цілісного механізму захисту прав людини. Національну систему захисту прав людини, яка функціонує в державах-членах, доповнює система захисту на рівні Євросоюзу. Окрім цього, захист прав і свобод людини здійснюється в межах Ради Європи, учасниками якої є всі держави-члени Євросоюзу. Формування системи правових норм на рівні Євросоюзу, що забезпечують захист прав і свобод людини, відбулося поступово, а ця система має значний потенціал для свого розвитку. За останні 60 років Європейський Союз пройшов тривалий шлях становлення своєї власної системи захисту прав людини: від повного відхилення ідеї, що захист прав людини може користуватися перевагою перед положеннями права ЄС, до розробки власного каталогу прав людини, яким стала Хартія основних прав. Крім того, набуття чинності Лісабонським договором запровадило правові підстави для приєднання ЄС до Європейської конвенції з прав людини. Все це ставить перед Україною питання про необхідність удосконалення власної системи захисту прав людини, оскільки відповідно до критеріїв вступу до ЄС лише держава із відповідним рівнем дотримання прав та основних свобод людини може стати повноправним членом Євросоюзу.
Посилання
Konsolidovani versiyi dohovoru pro YES ta Dohovoru pro funktsionuvannya Yevropeysʹkoho Soyuzu (2010/S 83/01): khrestomatiya / uporyad. B.V. Babina. O.: Feniks, 2012. 294 s.
European Council in Copenhagen 21–22 June 1993. Conclusions of the Presidency. SN 180/93. URL: https://www.europarl.europa.eu/summits/copenhagen/default_en.htm.
Henckaerts J. The Protection of Human Rights in the European Union: Overview and Bibliography. International Journal of Legal Information, 22 (3), 228–251. DOI: 10.1017/S0731126500024938.
Bocharova N. V. Rolʹ sudu EU v konstytutsionalizatsiyi pravovoyi systemy Yevropeysʹkoho Soyuzu. Pravo i suspilʹstvo. 2018. № 4. S. 14–18.
Single European Act OJ L 169, 29.6.1987, p. 1–28. URL: http://data.europa.eu/eli/treaty/sea/sign.
Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms Rome, 4.XI.1950. Council of Europe / https://www.echr.coe.int/documents/convention_eng.pdf.
European Social Charter Turin, 18.X.1961. European Treaty Series/ No. 35. URL: https://rm.coe.int/168006b642.
Treaty on European Union. OJ C 191, 29.7.1992, p. 1–112. URL: http://data.europa.eu/eli/treaty/teu/sign.
Konsolidovani versiyi Dohovoru pro Yevropeysʹkyy Soyuz ta Dohovoru pro funktsionuvannya Yevropeysʹkoho Soyuzu z protokolamy ta deklaratsiyamy. 07.02.1992, 25.03.1957. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_b06#Text.
Proposal for a Regulation of the European Parliament and of the Council establishing the Neighbourhood, Development and International Cooperation Instrument. COM/2018/460 final. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=COM%3A2018%3A460%3AFIN.
Konsolidovani versiyi Dohovoru pro Yevropeysʹkyy Soyuz ta Dohovoru pro funktsionuvannya Yevropeysʹkoho Soyuzu z protokolamy ta deklaratsiyamy. 07.02.1992, 25.03.1957. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_b06#Text.
Khartiya Spivtovarystva pro osnovni sotsialʹni prava pratsivnykiv. Yevropeysʹke spivtovarystvo. 09.12.1989. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_044#Text.
Treaty of Lisbon amending the Treaty on European Union and the Treaty establishing the European Community, signed at Lisbon, 13 December 2007. OJ C 306, 17.12.2007, p. 1–271. URL: http://data.europa.eu/eli/treaty/lis/sign.
Zahalʹna deklaratsiya prav lyudyny. Pryynyata i proholoshena rezolyutsiyeyu 217 A (III) Heneralʹnoyi Asambleyi OON vid 10 hrudnya 1948 roku. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text.
Knysh S. V. Peredumovy zaprovadzhennya instytutu ombudsmena YES. Prerequisites Of Introducing Of Institute Ombudsman Of European Union. Aktualʹni problemy vitchyznyanoyi yurysprudentsiyi, 2017. S. 183–187.
Yefremova I.I. Osoblyvosti vyznachennya mizhnarodno-pravovoho mekhanizmu zakhystu pryvatnykh prav. Ekonomika, finansy, pravo. 2019. № 7/1. S. 41–44.
Shumilo I.A. Mizhnarodna systema zakhystu prav lyudyny: navch. posib. Kyyiv: FOP Holembovsʹka O.O., 2018. 168 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 А. М. Гриб

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.