Правові позиції Європейського суду з прав людини як джерело права в Україні

Автор(и)

  • Є. О. Ігнатенко аспірант кафедри європейського та міжнародного права юридичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Україна https://orcid.org/0009-0003-8434-9954

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.01.144

Ключові слова:

Практика Європейського суду з прав людини, джерело права, євроінтеграція, правові позиції, верховенство права

Анотація

У статті розкрито сутність правових позицій Європейського суду з прав людини як джерела права в Україні в умовах євроінтеграції.

Аналіз наукової літературі дозволив розмежувати дві позиції авторів, які досліджували цю проблему: 1) беззаперечне визнання рішень ЄСПЛ джерелом права та 2) позиція, що зводиться до некоректності порівняння рішень Суду із прецедентами в їх класичному розумінні.

Поява правових позицій та правового прецеденту в діяльності ЄСПЛ є наслідком тривалого здійснення судовою установою своїх функцій та впливу на національну практику країн-учасниць. Більш того, правові позиції «розмивають» прецедентний характер рішень ЄСПЛ, не даючи йому «затвердіти» у застосуванні класичного прецедентного права, яскраві зразки якого можна побачити в англо-саксонській правовій системі.

Правові позицій ЄСПЛ є більш гнучким інструментом для комплексного вирішення справ, пов’язаних із порушенням Конвенції. ЄСПЛ вимушений «нав’язувати» свої правові позиції, засновані на цінностях, що закладені в Конвенції та не підлягають перегляду, національним системам у бажанні створити єдину практику захисту і відновлення порушених в результаті протиправних дій держав конвенційних прав людини.

Правові позиції ЄСПЛ в Україні набули властивостей повноцінного джерела права, а наукові дискусії щодо їх віднесення до джерел права в Україні майже вичерпані, особливо в умовах євроінтеграції, а також невідкладної потреби системного відновлення прав і свобод людини, порушених через російську агресію.

Правові позиції викладені в рішеннях ЄСПЛ мають нормативний характер. Вони містить нові норми права, отож надають безпосередній матеріал для нормотворчості на національному рівні.

Україна зобов’язана виконувати рішення ЄСПЛ, що вимагає вжиття як індивідуальних заходів щодо реалізації правових позицій (в ході правозастосування), так і загальних заходів їх закріплення в чинному законодавстві (в процесі нормотворчості). Крім того, врахування практики ЄСПЛ є невід’ємною складовою інтеграції до європейського правового простору та забезпечення прав людини. Врахування правових позицій ЄСПЛ як повноцінного джерела права сприяє впровадженню європейських стандартів в національну правову систему.

Посилання

Завгородній В. Практика Європейського Суду з прав людини та її вплив на юридичну діяльність в Україні (теоретико-правовий аналіз): дис. д-ра юрид. наук: 12.00. 01. Дніпро, 2021. 517 с.

Слабан М.М. Правові позиції Європейського суду з прав людини щодо права на повагу до сімейного життя (загальнотеоретичний аспект): автореф. канд. юр. наук. 12.00.01. Львів, 2017. 19 с.

Завгородній В.А. Прецедентність як ознака практики Європейського Суду з прав людини. Eurasian Academic Research Journal. 2017. № 12 (18). С. 14–20.

Дудаш Т.І. Практика Європейського суду з прав людини: навч. посіб. / 2-ге вид., змінене і доповнене. Київ: Алерта, 2014. 488 с.

Гарасимів О. Вплив практики Європейського суду з прав людини на вдосконалення правозахисного законодавства в Україні (загальнотеоретичний аспект): дис. канд. юрид. наук: 12.00.01. Львів, 2020. 227 с.

Слотвінська Н.Д. Судова практика як джерело права: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. Львів, 2017. 18 с.

Кочура О.О. Європейський суд з прав людини в конституційно-правовому механізмі захисту прав і свобод громадян України: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02. Харків, 2015. 216 с.

Хім’як Ю.Б. Гармонізація кримінального права України з практикою Європейського суду з прав людини: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2011. 19 с.

Теорія та практика застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: компендіум / О.В. Сердюк та ін.; за заг. ред. О.В. Сердюка, І.В. Яковюка. Харків: Право, 2017. 374 с.

Кононенко В.П. Звичаєва природа прецедентного характеру рішень Європейського суду з прав людини: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук. 12.00.11. Київ, 2009. 20 с.

Ігнатенко Є.О. Концептуальне місце та фундаментальна перспектива судового прецеденту в правовій системі України. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. 2024. Серія ПРАВО. Випуск 83: частина 3. С. 353–357.

Велічук С. Становлення та формування прецедентного права в Україні в контексті практики Європейського Суду з прав людини: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2014. 231 с.

Дідікін А. Рішення Європейського суду з прав людини у національній правовій системі. Юридичний журнал. 2009. № 1. С. 65–68.

Шевчук С. Судова правотворчість: світовий досвід і перспективи в Україні. Київ: Реферат, 2007. 640 с.

Наливайко Л.Р., Степаненко К.В. Міжнародне судочинство : навч. посібник / Л.Р. Наливайко, К.В. Степаненко. Дніпро : ДДУВС, 2022. 304 с.

Бережна К.В., Ігнатенко Є.О. Механізм захисту прав людини у ЄСПЛ: договірно-правові засади, передумови формування, сучасний стан та перспективи. Право і суспільство. 2022. № 6. С. 289–293.

Наливайко Л.Р., Степаненко К.В., Щербина Є.М. Міжнародний захист прав людини : навч. посібник. Дніпро: ДДУВС, 2020. 260 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-01

Номер

Розділ

Розділ 11. Міжнародне право