Сучасні підходи до інтерпретації поняття юридичних конструкцій

Анотація

У статті висвітлюється загальнотеоретична характеристика ключового поняття правознавства, яке є складовим елементом термінології з області знань про юридичну техніку. Основний акцент зроблено на тих методологічних підходах, які дозволяють сучасним авторам здійснювати характеристику юридичної конструкції та правового конструювання у певному контексті. Серед основних методологічних підходів, які є найбільш характерними для сучасних досліджень та які що характеризуються у статті, названо системний, структурно-функціональний, інструментальний, нормативістський, психологічний. Вказується на те, що гармонійне поєднання методологічних підходів відповідно до мети дослідження дозволяє скласти найбільш повну та об’єктивну картину уявлень про явище юридичного конструювання. Вказується й на ту обставину, що у сучасному теоретичному правознавстві склалися різні уявлення щодо наповнення змістом поняття «юридична конструкція». При цьому майже всі автори схиляються до того, що слід виокремлювати спільні риси, такі як структурованість явища, його можлива типологізація, здатність об’єднуватися у системи вищого рівня – складні конструкції, функціональна спрямованість явища пояснюється його здатністю сприяти створенню та систематизації нормативно-правових актів.

Запропоновано авторське визначення юридичних конструкцій побудоване на визнанні юридичної конструкції в якості ідеальної моделі. Зроблено теоретичне припущення, що юридичні конструкції призначені для моделювання системи взаємодій суспільних відносин, які є предметом правового регулювання. Визнано, що самі конструкції не здійснюють регулятивного впливу на поведінку соціальних суб’єктів, але дозволяють організовувати правовий інструментарій таким чином, що змодельовані комплекси правових засобів успішно можуть виконати роль регулятора з відповідними гарантіями та правовими наслідками. При формуванні авторського визначення враховано також і ту позицію, що конструювання (моделювання) є здатністю інтелекту утворювати ідеальні образи, а сама конструкція є результатом цілеспрямованої творчої діяльності, зумовленої потребами правового регулювання та інтересами соціальних суб’єктів.