Вплив рецепції римо-візантійського права на формування правової культури Русі на прикладі Церковного Уставу князя Володимира

Автор(и)

  • А. В. Крижевський кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії права та держави Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0002-7234-7500

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.02.7

Ключові слова:

рецепція, римське право, Русь, Візантія, руське право, церковні статути, княжі устави, Церковний устав Володимира, Руська Правда, Номоканон, Еклога, Кормчі книги, юрисдикція, церковні суди, редакція, звичаєве право, державно-церковні відносини

Анотація

Стаття присвячена аналізу механізмів рецепції та трансформації римо-візантійських правових норм у систему давньоруського права, що стали фундаментом для подальшого розвитку правової культури регіону. Отримані результати мають вагоме наукове та практичне значення для глибшого розуміння процесів еволюції державно-церковних відносин. Метою дослідження є всебічний аналіз механізмів рецепції римо-візантійського права в Уставі князя Володимира, а також визначення специфіки процесу адаптації запозичених норм до соціально-правових умов давньоруського суспільства. Завдання дослідження полягають у виявленні основних елементів римо-візантійського права, запозичених до тексту Уставу, аналізі трансформації цих норм з урахуванням місцевих традицій, оцінці їх впливу на розмежування юрисдикції між церковною та світською владою, а також у визначенні практичного значення інтеграції візантійських зразків у систему давньоруського законодавства. Отримані результати свідчать про те, що рецепція римо-візантійського права здійснювалася за принципом селективного запозичення з подальшою адаптацією до специфічних умов давньоруського суспільства. Встановлено, що Устав містить як безпосередні елементи Номоканону та інших візантійських збірників, так і суттєво перероблені норми римо-візантійського походження. Завдяки аналізу статей щодо розмежування світської та церковної юрисдикцій, регулювання сімейних й спадкових відносин, а також контролю за торговими мірами, автору вдалося визначити закономірності інтеграції елементів візантійської правової традиції у систему давньоруського права. Отримані результати дозволяють зробити висновок, що рецепція римо-візантійського права в Уставі князя Володимира мала вагоме значення для становлення правової культури Русі. Адаптація запозичених норм сприяла формуванню чітких меж між владними інституціями, забезпечуючи ефективне функціонування як церковної, так і світської юрисдикції. Дослідження відкриває перспективи для подальшого аналізу впливу римо-візантійського права на державно-правовий розвиток Русі.

Посилання

Лотоцький О. Церковний Устав Князя Володимира Великого. Львів: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1925. 44 с.

Сабат П. Церковні устави князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого рукописного Київського Требника (XV – початок XVI ст.) Апостольської Ватиканської Бібліотеки з фонду Борджіо-Ілліріко № 15. Науковий вісник Ужгородського нац. університету. Сер.: Історія. 2011. Вип. 26. С. 242–246.

Чокалюк С. Запровадження християнства та церковний суд на Русі за «Уставом святого Володимира». Труди Київської Духовної Академії. 2015. № 15. С. 438–450. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tkda_2015_15_31. (дата звернення 06.03.2025).

Затилюк Я. Церковний устав князя Володимира та його редакція у тексті «Патерикону Києво-Печерського» Йосипа Тризни. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Т. 264: Праці Історично-філософської секції. Львів, 2012. С. 45–68.

Усенко І.Б., Волощенко О.М. Статут князя Володимира Святославича. Юридична енциклопедія / ред. Ю. Шемшученко [та ін.]; НАН України, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. К.: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1998-2004. Т. 5: П-С. 2003. С. 633

Устав князя Володимира про десятини, суди та про людей церковних XI-XII ст. у списках XIV-XVI ст. Хрестоматія з історії української мови X-XIII ст./ В. Німчук; відп. ред.: д.ф.н. П.І. Білоусенко, к.ф.н. Н.В. Пуряєва; НАН України. Інститут української мови. Київ; Житомир: Полісся, 2015. С. 221–225.

Corpus Iuris Civilis. URL: https://droitromain.univ-grenoble-alpes.fr/corpjurciv.htm (дата звернення: 11.03.2025).

Закон Судный людем краткой редакции / Под ред. М. Тихомирова (отв. ред.). М.: Изд-во Академии наук СССР, 1961. 180 с.

Древнеславянская кормчая. XIV титулов без толкований. Т. 2 / труд В.Н. Бенешевича; подгот. к изд. и снабжен дополнениями Ю.К. Бегуновым, И.С. Чичуровым, Я.Н. Щаповым; под. общим рук. Я.Н. Щапова. София: Изд-во Болгарской Академии Наук, 1987. 331 с. (195-196)

Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), издаваемое постоянною Историко-Археографической комиссией. Том I. Издание 1-е. Лаврентьевская и Троицкая летописи. СПб.: тип. Э. Праца, 1846. 267 c. URL: http://history.org.ua/LiberUA/e_dzherela_Pol_Sobr_Rus_let_t1_1846/e_dzherela_Pol_Sobr_Rus_let_t1_1846.pdf (дата звернення 06.03.2025).

Еклога. Історія держави та права середніх віків: навчальний посібник / Упоряд. А.В. Крижевський, М.В. Левчук, Ю.В. Цвєткова та ін. Київ: Талком, 2024. С. 285–311.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-29

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень