Вплив ідеології Просвітництва на політико-правову культуру національної еліти Української козацької держави (друга половина XVII-XVIII ст.) та її значення для українських державотворчих процесів

Анотація

Епоха Просвітництва, яка охоплювала XVII–XVIII століття, суттєво вплинула на політичну культуру козацької старшини в Україні. Цей період характеризувався поширенням ідей раціоналізму, секуляризації та суспільного прогресу, що знайшло відображення у світогляді та діяльності української еліти.

Автори статті зазначають що козацька старшина, будучи освіченою верствою суспільства, активно сприймала нові філософські та політичні течії Європи. Ідеї раціоналізму та секуляризації проникали в українське суспільство, сприяючи формуванню нового підходу до управління та державного устрою. Зокрема, відбувалося переосмислення ролі релігії в суспільному житті та зростала увага до світських аспектів управління.

Також автори підкреслюють, що у XVIII столітті в Україні спостерігалось піднесення розвитку освіти та науки, що було важливим чинником у поширенні просвітницьких ідей. Гетьманська держава підтримувала освітні заклади, де викладалися сучасні на той час науки та філософія. Це сприяло формуванню нового покоління козацької старшини, яка була обізнана з європейськими досягненнями та прагнула впроваджувати їх у життя.

Під впливом просвітницьких ідей козацька старшина почала замислюватися над реформуванням державного устрою. З’являлися проекти, спрямовані на вдосконалення системи управління, підвищення ефективності адміністративного апарату та забезпечення прав і свобод громадян. Ці ініціативи свідчили про прагнення української еліти до модернізації держави відповідно до європейських стандартів. Автори ставлять за мету проаналізувати вплив європейських правових традицій Просвітництва на процеси формування політико-правової культури козацької старшини другої половини XVII-XVIII століття.

Автори статті зауважують, що кодифікаційні процеси в Гетьманщині відбувалися під впливом як внутрішніх потреб упорядкування правової системи, так і зовнішніх чинників, зокрема європейських правових моделей. Вони підкреслюють, що основні правові документи Гетьманщини XVIII століття, такі, як Конституція П. Орлика 1710 року та «Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743 року, відображали прагнення української еліти адаптувати європейські правові норми до місцевих умов.

Дослідники акцентують увагу на тому, що кодифікація права в Гетьманщині була частиною ширшого процесу європеїзації правових систем у Східній Європі, де місцеві правові традиції інтегрувалися з європейськими нормами та принципами. А європейські ідеї епохи Просвітництва мали великий вплив на формування та розвиток політичної та правової культури Гетьманщини у XVIII столітті.