Штучний інтелект у правосудді: конституційно-правовий аспект

Анотація

У статті досліджено конституційно-правовий аспект запровадження штучного інтелекту у систему правосуддя України. Здійснено аналіз ключових принципів правосуддя, які можуть зазнати змін у зв’язку з використанням автоматизованих технологій. Автором, на підставі аналізу існуючих наукових підходів до розуміння значення та ролі штучного інтелекту у сфері правосуддя, визначено потенційні перспективи запровадження штучного інтелекту в систему правосуддя.

Окрема увага в статті приділяється аналізу досвіду окремих зарубіжних держав у сфері використання штучного інтелекту в правосудді та його відповідність фундаментальним правовим засадам. Розглянуто міжнародні етичні стандарти та правові механізми, що забезпечують прозорість і підзвітність алгоритмів у судових процесах. На підставі цього автором зроблено висновок про можливі напрямки його врахування в Україні.

У статті обґрунтовано необхідність розробки пропозицій щодо внесення змін та доповнень до Конституції України в частині правосуддя у зв’язку із запровадженням технологій штучного інтелекту в цю сферу. Зокрема, аргументовано, що така необхідність обумовлена потребою врегулювання використання штучного інтелекту в судочинстві таким чином, щоб забезпечити баланс між технологічним прогресом і фундаментальними принципами правосуддя, а також щоб запобігти порушенням прав людини через непрозорість та алгоритмічні упередження.

Автором розроблено конкретні пропозиції щодо внесення змін до Конституції України, які б визначили допустимі межі та фундаментальні принципи використання штучного інтелекту в правосудді. Окрім цього, обґрунтовано необхідність створення національного механізму контролю за впровадженням ШІ, включно з незалежним наглядовим органом. Зокрема, розглядається можливість закріплення в Основному Законі України принципу людського контролю над алгоритмічними рішеннями штучного інтелекту, обов’язкової прозорості та пояснюваності використовуваних системами штучного інтелекту рішень. Запропоновано також впровадження обов’язкових аудитів алгоритмів та механізмів захисту від дискримінаційних рішень у судовій системі. Зазначено про необхідність визначення гарантій для громадян щодо перегляду судових рішень, ухвалених із залученням відповідних технологій.