Конституційно-правова основа організації місцевого самоврядування в Португалії

Анотація

Україна перебуває в активній фазі переговорного процесу з Європейською Комісією щодо членства нашої держави в Європейському Союзі. Напрацьовуються Дорожні карти, триває дискусія. Однією із частин переговорної рамки є положення щодо територіальної організації влади, регіонального і місцевого самоврядування.

Побудова національної моделі місцевого самоврядування відповідно до стандартів Європейської хартії місцевого самоврядування є одним із основних завдань нашої держави. І відповідний процес буде неповним без аналізу і досліджень муніципальної влади у зарубіжних країнах. При цьому доцільним і корисним видаються дослідження країн, яким не приділялося багато уваги у вітчизняній муніципальній науці. В цілому, сучасний розвиток вітчизняної муніципальної влади обумовлює дослідження і вивчення практик організації місцевої влади зарубіжних держав.

З урахуванням загальноприйнятої класифікації муніципальних систем на англо-саксонську, континентальну і іберійську, остання не має комплексних і глибоких досліджень. При цьому розповсюдженою є думка, що така муніципальна система існує саме в Іспанії і Португалії. Тому одним із завдань цієї статті є вивчення конституційної-правової основи місцевого самоврядування в Португалії.

Отже, в статті наведено аналіз розділів і статей, які регулюють місцеве і регіональне самоврядування в Португалії. Зокрема, зазначається про більш ніж 40 статей. Отже, португальська Конституція доволі детально і повно передбачає відповідні інститути. Особливістю територіальної організації публічної влади в Португалії є функціонування самоврядування на материковій частині і в автономних регіонах, а саме на Азорських островах і Мадейрі. Крім того, цікавим вбачається практика функціонування міжмуніципальних одиниць та асоціації муніципалітетів/парафій для певних цілей. Таким чином, держава заповнює певний вакуум управління на регіональному рівні. В цьому контексті цікавим видається ще один факт – закріплення в Конституції адміністративних регіонів, водночас їх фактична відсутність за наслідками референдуму. Таким чином, і виник певний вакуум регіонального самоврядування і управління. В свою чергу, особливості управління на Азорських островах і Мадейрі засвідчують ознаки іберійської моделі місцевого самоврядування. Статусу і повноваження Представника Республіки це підтверджують.