Зміст права на доступ до інформації в сучасному інформаційному суспільстві

Анотація

Стаття присвячена аналізу змісту права на доступ до інформації в сучасному інформаційному суспільстві.

Визначено ключові елементи змісту права на доступ до інформації у вигляді позитивного обов’язку державних органів публікувати інформацію щодо їх діяльності, політики та бюджетів, а також їх обов’язку відповідати на запити щодо інформації та документів від представників громадськості. Автором наголошено на тому, що забезпечення права на доступ до інформації дозволяє забезпечити краще розуміння того, як функціонують владні структури, а також на основі одержаної інформації оцінити рівень ефективності їх роботи, зробити висновок в цілому про стан дотримання інформаційних прав людини і громадянина в суспільстві.

Прослідковано два важливі аспекти доступу до інформації, що полягають у праві суб’єктів інформаційних відносин бути поінформованими та кореспондуючому йому обов’язку відповідних суб’єктів інформувати.

На основі аналізу доктринальних джерел автором прослідковано розуміння змісту інформаційної діяльності та різноманіття її видів у сучасному інформаційному суспільстві.

Констатовано, що в умовах демократії право на доступ до інформації базується на засадничій ідеї відкритості та доступності інформації, що створює широкі можливості для формування і налагодження соціального діалогу.

У статті з’ясовано існування тісного взаємозв’язку права на доступ до інформації з правом на захист персональних даних та іншими правами людини і громадянина, зокрема правом на свободу думки, слова, вираження поглядів.

Автором розглянуто змістовні межі права на доступ до інформації, закріплені на найвищому законодавчому рівні і викладені в правових позиціях Конституційного Суду України.

Зроблено висновок про важливість розуміння змісту права на доступ до інформації, оскільки необхідність його розширення є центром сучасних викликів інформаційного суспільства. Водночас, доступ до інформації може бути обмежений різними елементами, але ці важелі існують для того, щоб не порушувати інші права, не створювати конфліктів інтересів або загрози національній безпеці.