Методологія правового дослідження основ конституційного права народу у здійсненні правосуддя через інститут присяжних в Україні

Анотація

У статті проведено аналіз наукових досліджень у сфері конституційного права народу на участь у здійсненні правосуддя з метою розкриття методологічних засад досліджень у цій галузі. Використання різних методів дозволяє науковцям усувати теоретичні прогалини, уточнювати ключові поняття та загалом удосконалювати теорію конституційного права народу на участь у правосудді. При дослідженні методології наукових робіт у цій сфері встановлено, що реалізація конституційного права народу на участь у правосудді залишається однією з найбільш проблемних у правозастосовній практиці та потребує подальшого глибокого аналізу. Проаналізовано підходи, представлені в науковій літературі щодо методології сучасного конституційного права. Виявлено, що поєднання методологічних принципів із науковими методами відіграє ключову роль у дослідженні як окремих правових явищ, так і функціонування конституційних інститутів в Україні.

Наголошено, що у вітчизняній науці сформувалася стабільна система методів, які застосовуються для дослідження конституційного права народу на участь у правосудді. Зокрема, використовуються філософсько-світоглядні засади (онтологія, гносеологія, аксіологія), загальнонаукові та спеціально-юридичні методи. Обґрунтовано, що до основних методів дослідження конституційно-правового регулювання права народу на правосуддя належать: загальнонаукові методи – системний, діалектичний, структурно-функціональний; спеціально-юридичні методи – формально-юридичний, порівняльно-правовий, історико-правовий; соціологічні та емпіричні методи – соціологічний, статистичний, антропологічний, що дають змогу дослідити рівень правосвідомості громадян, ефективність функціонування суду присяжних та суспільне ставлення до нього.

На основі проведеного аналізу сформульовано низку висновків. Методологія дослідження конституційного права відзначається багатомірністю цього правового явища, його зв’язком із політичними процесами та необхідністю міждисциплінарного підходу. Поєднання загальнонаукових, спеціально-правових та соціологічних методів дозволяє сформувати цілісне уявлення про механізми реалізації конституційних норм, зокрема щодо функціонування суду присяжних в Україні.