Особливості завдання шкоди споживачам недоліками товарів, робіт (послуг) в умовах гібридної війни: римське право та сучасність

Анотація

Метою статті є визначення особливостей завдання шкоди споживачам недоліками товарів, робіт (послуг) в умовах гібридної війни.

Зазначається, що римська сентенція «Si vis pacem, para bellum» набуває надзвичайно важливого значення в умовах збройної агресії росії проти України, оскільки для досягнення миру потрібна сильна армія, сучасне озброєння та готовність до відсічі агресору. Гібридна війна становить надзвичайно велику небезпеку для противника, оскільки застосовуються різні засоби для її ведення, тобто гібридна війна поєднує традиційні військові дії з нетрадиційними засобами впливу на противника. Сучасна гібридна війна держави-агресора росії проти України істотно впливає на концепт приватного права, зокрема у сфері зобов’язань із відшкодування шкоди, завданої споживачам недоліками товарів, робіт (послуг).

Збройний конфлікт завдає істотної шкоди цивільному населенню не лише через прямі наслідки, такі як смерть та поранення в результаті застосування сили, але й через непрямий вплив. Це проявляється у порушенні або недоступності життєво важливих послуг, які забезпечують базові потреби людей, зокрема електропостачання, медичну допомогу, водопостачання, виробництво та розподіл харчових продуктів, системи водовідведення, утилізацію відходів та доступ до освіти тощо. Дефектна продукція в умовах гібридної війни становить загрозу завдання шкоди не лише для окремих споживачів, але й для загальної безпеки та економіки держави. Ворог може використовувати цей фактор для дестабілізації суспільства.

Зроблено висновок, що в умовах гібридної війни завдання шкоди споживачам недоліками товарів, робіт (послуг) може бути спричинено такими обставинами: 1) оповіщенням населення про загрозу атаки з повітря; 2) повідомленням про замінування приміщення; 3) внаслідок завдання шкоди життю, здоров’ю фізичних осіб ракетними чи артилерійськими ударами, чи іншим чином; 4) руйнуванням або пошкодженням об’єктів критичної інфраструктури, зокрема транспортної, енергетичної, газової систем, закладів охорони здоров’я; 5) через дефекти продукції; 6) відсутністю інформації про товар.