Реабілітація та соціальна адаптація дітей війни: правові гарантії та механізми їх реалізації

Анотація

Реабілітація та соціальна адаптація дітей, які постраждали від війни, є важливим напрямом державної політики та правового регулювання. Військові дії в Україні спричинили масові порушення прав дитини, зокрема їхнього права на безпеку, житло, освіту та медичну допомогу. Державна політика у сфері захисту дітей війни потребує вдосконалення, зокрема щодо розширення правових механізмів реабілітації та соціальної інтеграції постраждалих дітей. Проаналізовано міжнародні та національні правові стандарти, що регулюють захист дітей, зокрема Конвенцію ООН про права дитини, Факультативний протокол щодо участі дітей у збройних конфліктах, Женевські конвенції та їхні Додаткові протоколи. Досліджено відповідність українського законодавства міжнародним стандартам у сфері соціального захисту дітей війни. Наголошується на необхідності визначення в законодавстві України статусу «дитини війни», що спростить процес отримання соціальної допомоги. Основна увага приділена психологічній, медичній та освітній реабілітації дітей. Розглянуто роль державних та громадських організацій у наданні психологічної підтримки, доступу до лікування та спеціалізованої допомоги. Висвітлено питання забезпечення дітей війни освітою, зокрема в аспекті онлайн-навчання, інклюзивної освіти та адаптаційних програм для внутрішньо переміщених осіб. Досліджено соціальну адаптацію дітей війни, ефективність державних програм соціального захисту, проблеми правового статусу дітей-сиріт і питання надання житла дітям, які втратили домівки через бойові дії. Висвітлено труднощі інтеграції дітей-переселенців у нові громади, зокрема дискримінацію, мовні та культурні бар’єри. На основі аналізу запропоновано заходи для вдосконалення законодавства щодо соціальної адаптації дітей війни, зокрема створення єдиного реєстру дітей, що постраждали від збройного конфлікту, розширення програм підтримки та посилення міжнародного співробітництва. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу до вирішення проблеми, що включає ефективну взаємодію держави, міжнародних організацій та громадянського суспільства. Викладені пропозиції можуть бути використані при розробці законодавчих ініціатив у сфері захисту прав дітей війни.