Роль держави у забезпеченні поваги до прав людини в діяльності суб’єктів господарювання

Анотація

У статті досліджується роль держави у забезпеченні поваги до прав людини в діяльності суб’єктів господарювання. Автор аналізує зміну традиційної парадигми відповідальності за дотримання прав людини виключно державою до сучасної концепції, що передбачає активну участь бізнесу у цьому процесі. Особлива увага приділяється Керівним принципам ООН з питань бізнесу та прав людини, які встановили три основні компоненти: обов’язок держави захищати права людини, відповідальність бізнесу поважати права людини та необхідність забезпечення доступу до ефективних засобів правового захисту.

У роботі обґрунтовано, що держава як головний гарант прав і свобод людини діє на основі концепції «суспільного договору» з урахуванням балансу колективних та індивідуальних інтересів. Розкрито багатоаспектну роль держави не лише як механізму примусу, але й як соціальної інституції, що забезпечує добробут громадян. Встановлено нерозривний зв’язок між принципом поваги прав людини, демократією та верховенством права, а також взаємозалежність між дотриманням прав людини та міжнародною безпекою.

Автор аналізує сучасні тенденції розвитку концепції відповідального бізнесу, згідно з якою суб’єкти господарювання повинні не лише отримувати прибуток, але й досягати соціальних цінностей та забезпечувати дотримання прав людини. Розглядаються особливості регулювання цих відносин через інструменти «м’якого права» (soft law), які демонструють високу ефективність завдяки залученню бізнес-спільноти до вирішення правозахисних питань. На прикладі України показано практичні кроки щодо впровадження міжнародних стандартів у цій сфері, зокрема створення Міжсекторальної платформи експертів для просування стандартів поваги до прав людини у підприємницькій діяльності.

У висновках обґрунтовано формування нової парадигми соціально-економічних відносин, де державні інституції та бізнес функціонують на засадах соціального партнерства у рамках нового суспільного договору. Підкреслено необхідність критичного переосмислення усталених принципів праворозуміння та правозастосування, а також консолідації зусиль держави, бізнесу та громадянського суспільства для забезпечення антропоцентричної та екологічно орієнтованої моделі економічного розвитку.