Феномен промислової політики держави та питання її законодавчого забезпечення

Анотація

Закордонний досвід доводить, що державна промислова політика має ключові структурні елементи, такі як ринкові механізми стимулювання, адаптація до змін і підтримка слабко розвинених галузей. Її основною метою є забезпечення конкурентоспроможності національної економіки шляхом стратегічних заходів. В Україні промисловий сектор залишається критично важливим, що підкреслюється наслідками світової фінансової кризи: найбільших втрат зазнали країни, які здійснили деіндустріалізацію.

Господарський кодекс України (ст. 10) визначає промислову політику як один із напрямів економічної політики, спрямований на модернізацію економічної структури та підвищення конкурентоспроможності продукції. Проте Кодекс не містить чіткого визначення самої промислової політики та її співвідношення з іншими економічними стратегіями. В історичному контексті розвиток промислової політики можна розділити на три етапи: індустріалізація (50-60-ті роки), лібералізація та структурні реформи (70-90-ті), а також технологічна модернізація (з 2000-х років).

Сучасні науковці визначають промислову політику як систему заходів державного впливу, спрямованих на розвиток стратегічних галузей та технологій. Від 1994 року її розглядають як механізм підвищення економічної ефективності через підтримку окремих секторів та координацію державних і приватних ініціатив. Враховуючи економічні виклики, зокрема спричинені війною, Україна потребує модернізації промислового комплексу, що вимагає удосконалення нормативно-правової бази та форм реалізації промислової політики.

Ефективність промислової політики залежить від її комплексного підходу. Зокрема, необхідне законодавче закріплення інноваційної та інвестиційної політики як її складових, що дозволить забезпечити впровадження нових технологій та підтримку промислових галузей. Важливою є розробка механізмів фінансового та інституційного стимулювання розвитку пріоритетних секторів. Державна промислова політика має враховувати галузеві та територіальні аспекти, забезпечуючи взаємодію між регіональним та загальнодержавним рівнями управління.

Таким чином, промислова політика є фундаментальним елементом економічного розвитку держави. Вона охоплює широке коло питань – від технологічної модернізації до правового регулювання, що забезпечує стабільний розвиток промислового сектору та його адаптацію до глобальних змін.