Особливості охорони праці неповнолітніх: національні тенденції та зарубіжний досвід

Анотація

У статті досліджено особливості охорони праці неповнолітніх, проаналізовано національне нормативно-правове регулювання цієї сфери трудових відносин на основі позитивного зарубіжного досвіду таких країн як Німеччина, США та ін. Зазначено, що законодавство України у сфері охорони праці неповнолітніх відповідає стандартам і вимогам, закріпленим у міжнародних документах. Зокрема, права молоді в трудових відносинах досить широкі й закріплені в Конституції України і Кодексі законів про працю України. Також нормативно-правове регулювання у сфері охорони праці неповнолітніх також здійснюється Кодексом законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII, законами України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII, «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III, «Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді в Україні» від 05.02.1993 № 2998-XII, «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI та численними підзаконними нормативно-правовими актами. Наголошено, що неповнолітні найбільш продуктивні в соціально-демографічному розумінні. Вони є незамінним елементом у природному процесі зміни поколінь, забезпечення кількісного оновлення населення й досягнення його тривалого існування. Утім, чинним законодавством встановлені певні заборони щодо застосування праці неповнолітніх. Так, заборонено застосовувати працю осіб молодше 18 років на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Заборонено також залучати осіб молодше 18 років до підіймання й переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Перелік важких робіт і робіт зі шкідливими й небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України. Норми трудового законодавства низки зарубіжних країн дещо інакші, ніж в Україні. На відміну від західних країн, в Україні наразі працю неповнолітніх використовують недостатньо активно. Це, зокрема, через складність законодавчого регулювання процедури найму неповнолітніх на роботу, велику кількість обмежень при їх працевлаштуванні тощо. Тож роботодавцю простіше й безпечніше використовувати працю неповнолітніх неофіційно або взагалі відмовитися від такого досвіду. Під час проведення перевірок порушень трудового законодавства щодо працівників віком до 18 років не так часто виявляють порушення спеціальних норм, що закріплюють особливості праці неповнолітніх. Переважно фіксують порушення загальних норм, що поширюються на всіх працівників. Як приклад праці неповнолітніх наголошено на запозиченні позитивного досвіду Німеччини, адже трудова культура працівників наших підприємств ближча до Німеччини, ніж до США. У цьому варто перейняти позитивний зарубіжний досвід і привести норми національного трудового законодавства у відповідність до міжнародних стандартів праці, що сприятиме викоріненню дискримінації дитячої праці, захисту трудових прав неповнолітніх в Україні.