Зміст принципу офіційності у контексті мети адміністративного судочинства як нормативно-ціннісного підґрунтя процедури судового оскарження нормативно-правових актів

Анотація

У статті розглядається принцип офіційності адміністративного судочинства як нормативно-ціннісна основа, що визначає процедуру судового оскарження нормативно-правових актів. Автор аналізує сучасний стан адміністративної юстиції в Україні та підкреслює значення правильного розуміння мети адміністративного судочинства, яка виступає одночасно як нормативна, так і ціннісна основа виконання соціального призначення судового захисту прав приватних осіб у сфері публічно-правових відносин. Зазначено, що принцип офіційності зобов’язує адміністративні суди активно брати участь у встановленні всіх обставин справи, що є особливо важливим під час розгляду спорів про оскарження нормативно-правових актів.

У дослідженні акцентовано увагу на наявності принципових розбіжностей серед наукового співтовариства та судової практики щодо розуміння мети адміністративного судочинства. Класичне трактування адміністративного судочинства як механізму забезпечення рівності сторін і максимального захисту прав приватних осіб від порушень з боку влади часто протиставляється новітнім поглядам, за якими адміністративна юстиція повинна слугувати досягненню справедливості й об’єктивності у публічно-правових відносинах, а також ухваленню рішень, що максимально відповідають публічному інтересу, навіть якщо це може бути не завжди вигідно для конкретної приватної особи.

Автор наголошує, що ці концептуальні розбіжності між науковим середовищем та адміністративною практикою впливають на якість ухвалення судових рішень і призводять до перекосів у застосуванні принципу офіційності, особливо у складних спорах щодо правомірності нормативних актів. Водночас, критичне осмислення меж активності суду та його ролі в доказуванні покликане усунути такі протиріччя та забезпечити ефективне функціонування адміністративного судочинства в цілому.

Отже, метою статті є поглиблене розкриття змісту та меж принципу офіційності, визначення його нормативно-ціннісних засад та вироблення науково обґрунтованих рекомендацій, спрямованих на удосконалення практики судового захисту у справах щодо оскарження нормативно-правових актів.