Генеза розвитку наукової доктрини про державний суверенітет

Автор(и)

  • В. В. Мушенок доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри теорії права, міжнародного права та приватного права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин та права ПЗВО «Київський міжнародний університет», Україна
  • П. Р. Чигир здобувач 3 курсу третього (освітньо-наукового) ступеня вищої освіти за спеціальністю 081 «Право» Навчально-наукового інституту міжнародних відносин та права ПЗВО «Київський міжнародний університет», Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.02.100

Ключові слова:

воля народу, генеза, демократія, державна влада, законодавство, легітимація, народовладдя, наукова доктрина, право, публічно-управлінська діяльність, суверенітет

Анотація

У статті визначено актуальність дослідження наукової доктрини щодо історичного розвитку категорії «державний суверенітет» як особливо важливої проблематики в умовах протистояння нашою країною військовій ворожій агресії та здійснення державного управління в країні в умовах оголошеного правового режиму воєнного стану. Досліджено категорію державного суверенітету на внутрішньому рівні як стану єдності, неподільності та самостійності державної влади в країні та зовнішньому рівні як незалежність та рівноправність держави у міждержавних відносинах з іншими країнами. Розкрито зміст ключових наукових питань про вплив на суверенітет легітимації державної влади у контексті характеристики її публічно-управлінської сутності та особливостей реалізації. Досліджено ґенезу проблематики формування державної влади в різні періоди розвитку суспільства. Зокрема: втілення суверенітету в особі монарха як природне і невідчужуване право на верховну владу; протиставлення доктрини легітимізму, для якої ключовим було питання обґрунтування права на владу, доктрині легітимації, яка центрована навколо проблеми забезпечення відповідності здійснення державної влади суверенній волі народу. Зроблено узагальнення про те, що суверенітет як комплексне правове явище означає повноту влади держави на її території, а також можливість самостійно ухвалювати законодавчі рішення щодо внутрішньої та зовнішньої політики без впливу з боку інших держав, міжнародних чи міждержавних організацій, окремих осіб тощо. Права людини задають масштаб легітимності державної влади і функціональне призначення останньої – забезпечення державного суверенітету як простору для утвердження гідності людської особистості на засадах взаємоповаги, волі та свободи. Вбачається перспективним для подальшого науково-правового осмислення представників сучасної адміністративно-правової науки способи удосконалення управлінських відносин суверенітету як суспільно-політичної категорії у концепті правового регулювання відносин народовладдя.

Посилання

Про введення воєнного стану в Україні: Указ Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022. URL: https://www.president.gov.ua.

Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12.05.2015 р. № 389-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text.

Кресіна І. Конституційно-правові засади державного суверенітету: до 20-ї річниці проголошення незалежності України. Вісник Національної академії наук України. 2011. № 6. С. 3–16.

Радченко О.В. Ціннісна система суспільства як механізм демократичного державотворення : монографія; Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2009. 380 с.

Гьоффе О. Розум і право. Складові інтеркультурного правового дискурсу. Київ: Альтерпрес, 2003. 264 с.

Альчук Марія. Філософсько-правовий дискурс: історія і сучасність. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. 2013. № 3. С. 7–13.

Hoffe Otfried. Die Menschenrechte als Letimation demokratischer Politik. Freiburger Zeitschrift fur Philosophie und Theologie. 1979. S. 3–24.

310 років від дня народження Жан Жака Руссо, французького філософа (1712–1778 рр.). URL : http://www.nbuv.gov.ua/node/5960.

Абашнік В.О. Вольф Християн // Велика українська юридична енциклопедія: у 20 томах. Том 2: Філософія права / Ред. С.І. Максимов. Харків: Право, 2017. С. 109–112.

Recht und Moral. Texte zur Rechtsphilosophie. Norbert Hoerster (Hrsg.). Stuttgart: Reclam, 2008. 343 р.

Specht, Reiner (Hg.). Rationalismus. Geschichte der Philisophie in Text und Darstellung. Stuttgart: Reclam, 1995. Bd. 5.

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966 р. Док. ООН А/RES/2200 А (XXI). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042#Text.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-28

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право