Фінансова автономія закладів вищої освіти: адміністративно-правові межі та можливості

Анотація

У статті досліджуються теоретичні та практичні аспекти фінансової автономії закладів вищої освіти в контексті адміністративно-правового регулювання їх діяльності. Проведено комплексний аналіз нормативно-правової бази, що визначає фінансову самостійність університетів, виявлено основні перевірки між декларованими принципами автономії та реальними обмеженнями, що склалися бюджетним, податковим та іншими галузями законодавства. Розглянуто структуру сучасної моделі фінансування вищої освіти в Україні та здійснено її порівняльний аналіз з моделями європейської фінансової автономії університетів. Визначено ключові проблемні аспекти реалізації фінансової автономії українських закладів вищої освіти, зокрема жорсткий регламент використання бюджетних коштів, обмеження щодо розпорядження власністю наданими, відповідність процедури публічних закупівель, фіскальні обмеження та обмеження щодо управління майном.

На системній основі підходу сформульовано концептуальне визначення фінансової автономії закладів вищої освіти як законодавчо закріпленої можливості самостійно залучати, розподіляти та використовувати фінансові ресурси для забезпечення своєї діяльності відповідно до власної стратегії розвитку.

Проаналізовано міжнародний досвід забезпечення фінансової автономії університетів, випущено три основні моделі (максимальна, обмежена та мінімальна автономія) та визначено інноваційні підходи до розширення фінансової самостійності закладів вищої освіти, що застосовуються в їх європейських країнах. Особлива увага приділяється таким механізмам як фінансування на основі результативності діяльності, договірні відносини між державою та університетами, створення ендавмент-фондів та надання спеціального правового статусу закладам вищої освіти.

У контексті адміністративно-правового регулювання розроблено пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази для розширення фінансової автономії українських закладів вищої освіти, зокрема внесення змін до Бюджетного кодексу України, Закону України «Про вищу освіту», податкового законодавства, законодавства про публічні закупівлі та управління державним майном. Запропоновано концептуальні підходи до диверсифікації джерел фінансування закладів вищої освіти, розвитку їх співпраці з бізнесом, розширення участі в міжнародних грантових програмах, вдосконалення механізмів надання платних освітніх послуг, створення та функціонування ендавмент-фондів та комерціалізації результатів наукових досліджень.

Обґрунтовано необхідність забезпечення балансу між розширенням фінансової автономії та посиленням відповідальності й підзвітності закладів вищої освіти через впровадження стандартів фінансової звітності, розвиток внутрішнього аудиту, публічне оприлюднення фінансової інформації та активізацію механізмів громадського контролю.