Соціально-історичні передумови криміналізації діянь, що посягають на встановлений порядок обігу лікарських засобів, за кримінальним правом США

Анотація

У статті проведений аналіз кодифікованого законодавства США від кінця ХІХ ст. до сучасного періоду, а також розглянуті судові прецеденти, які відіграли помітну роль щодо криміналізації діянь, що посягають на встановлений порядок обігу лікарських засобів в США.

Досліджено, що важливим для формування кримінально-правової охорони обігу лікарських засобів в США було прийняття Закону про чисті продукти харчування та лікарські засоби (1906) та Федерального Закону про продукти харчування, лікарські засоби та косметику (1938). Останній, серед інших норм, містить §331 «Заборонені дії», вчинення яких є кримінальним правопорушенням (місдімінором або фелонією), що тягне за собою настання кримінальної відповідальності. Поряд з актами регулятивного законодавства, акцентована увага на Кримінальному кодексі США (Розділ 18 Зведення законів США) та Модельному кримінальному кодексі, розробленому Американським інститутом права.

Підсумовано, що до соціально-історичних передумов криміналізації діянь, що посягають на встановлений порядок обігу лікарських засобів у США можна віднести збільшення кількості випадків завдання шкоди життю і здоров’ю споживачів внаслідок вживання ними лікарських засобів, а також відсутність до 1962 р. у фармацевтичних виробників обов’язку доводити безпечність та ефективність своєї продукції; виникнення великих фармацевтичних компаній, які швидко розвивались завдяки економічному та технічному прогресу, створювали та виводили на ринок велику кількість нових лікарських засобів, що вимагало ефективних превентивних заходів з метою недопущення потрапляння в обіг фальсифікованих і неправильно маркованих лікарських засобів; необхідність правового регулювання фармацевтичного маркетингу та встановлення норм-заборон до суб’єктів, які недобросовісно просувають лікарські засоби, вводять в оману споживачів; відсутність обов’язку проводити дослідження для оцінки безпечності та ефективності лікарських засобів для дітей до введення в дію Педіатричного правила; важливість визначення правового режиму обігу рецептурних та безрецептурних лікарських засобів тощо.