Кримінально-правова кваліфікація порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам під час релігійних віровчень, віросповідань чи виконання релігійних обрядів

Автор(и)

  • О. В. Кришевич кандидат юридичних наук, професор, професор кафедри кримінального права Національної академії внутрішніх справ, Україна https://orcid.org/0000-0001-6136-8106

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.02.123

Ключові слова:

кримінальне правопорушення, кримінально-правова охорона, кримінально-правова кваліфікація, покарання, епідемічна безпека, інфекційна хвороба, поширення захворювань, зараження, порушення санітарних правил, релігійний обряд, релігійне віровчення, свобода віросповідання, священнослужитель

Анотація

Конституція України надає всім громадянам України право на свободу світогляду і віросповідання, на свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність (ст. 35 Конституції України). Крім того, право кожного громадянина на охорону здоров’я і отримання належної медичної допомоги є його конституційним правом, що закріплено ст. 46 Конституції України. За порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам під час релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів можуть бути застосовані різні кримінально-правові кваліфікації залежно від конкретних обставин справи і законодавства кожної країни.

Наприклад, в Україні таке порушення може бути кваліфіковане за статтею 325 КК України «Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням». Особливості нести кримінальну відповідальність за вказаною статтею може тільки спеціальний суб’єкт – особа, до службових або професійних обов’язків яких входить виконання правил, встановлених з метою запобігання заразним захворюванням і боротьби з ними (працівники санітарно-епідеміологічної служби, інших органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, службові особи підприємств, установ та організацій, а також особа яка проводить релігійний обряд). Дана стаття існувала у Кримінальному кодексі з моменту його прийняття у 2001 році, але практика по притягненню за її порушення до кримінальної відповідальності невелика, але проблематика забезпечення біологічної безпеки держави, зокрема й кримінально-правовими засобами, останнім часом набула актуальності: військова агресія проти України не залишили сумнівів у науковців і практиків у тому, що відвернення та нейтралізація біологічних загроз є важливою складовою забезпечення громадського здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення.

Встановлено, що диспозиція статті 325 КК України має бланкетний характер, оскільки пов’язано з широким колом сформованих систем нормативно-правових актів (законів та підзаконних актів), де міститься вказівка на порушення спеціальних правил і це зумовлює ускладнення для встановлення чіткого переліку цих заборонених діянь, які використовують для її конкретизації та виступають проблемним питанням під час кваліфікації порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам під час релігійних віровчень, віросповідань чи виконання релігійних обрядів. Крім того, виникають питання, з практичної точки зору, в контексті поширення інфекційних хвороб встановлення та доведення такого наслідку як порушення інфекційних хвороб під час проведення релігійних обрядів.

Посилання

Бурченко Ю.В. Адміністративна відповідальність за порушення правил карантину: дис. ... док-ра філософії: 081. Рівне: НУВГП, 2023. 240 с.

Вознюк А.А., Чернявський С.С. Порушення правил і норм щодо запобігання COVID-19: актуальні проблеми кримінальної та адміністративної відповідальності. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2020. № 19 (1). С. 8–19.

Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 року № 2341-ІІІ. Відомості Верховної Ради України. 2001. No 25-26. Ст. 131.

Лихова С.Я. Злочини у сфері реалізації громадянських, політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина (розділ V Особливої частини КК України): монографія. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський Університет», 2006. 573с.

Мазепа С.О. Кримінальна відповідальність за порушення карантину в умовах пандемії COVID-19. Актуальні проблеми правознавства. 2020. № 2. С. 143–149.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / Д.С. Азаров, В.К. Грищук, А.В. Савченко та ін.; за заг. ред. О.М. Джужі, А.В. Савченка, В.В. Чернєя. 2-ге вид., перероб. і допов. Київ: Юрінком Інтер, 2018. 1104 с.

Хавронюк М.І. Кримінальні правопорушення проти публічного здоров’я: статистичні сюрпризи. Кримінальні правопорушення проти публічного здоров’я в проєкті Кримінального кодексу України: матеріали наук.-практ. вебінару, 25 трав. 2021 р. / уклад.: А.О. Гаркуша, Ю.Ю. Забуга, Т.О. Михайліченко; НДІ вивчення проблем злочинності ім. акад. В.В. Сташиса [та ін.]. Харків: Право, 2021.С. 87–94.

Шевчук Т.А., Грубнік А.В. До питання про доцільнсть посилення кримінальної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням. Вісник Кримінологічної асоціації України : зб. наук. праць. № 2 (23). 2020. С. 138—145.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-28

Номер

Розділ

Розділ 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право