Досвід країн Європейського Союзу щодо запобігання кримінальним правопорушенням у сфері страхування

Анотація

У статті наголошено, що запобігання кримінальним правопорушенням у сфері страхування в іноземних країнах не залишене осторонь уваги, а залежить, з одного боку, від масштабів розвитку самої системи страхування в країні, а з іншого – від ефективності вжитих заходів запобігання кримінальним правопорушенням, зокрема «страховому шахрайству». Тому, потребує імплементації у вітчизняне кримінальне законодавство встановлення відповідальності за вчинення «страхового шахрайства», позаяк, на відміну від українського законодавства, в кримінальному законодавстві багатьох європейських країн такий вид шахрайства (зловживання у страхуванні) розглядається як самостійне кримінальне правопорушення (Австрія, Німеччина), причому в деяких країнах відповідальність за дане діяння передбачена спеціальними статтями кримінального закону (Нідерланди). Встановлено, запобігання «страховому шахрайству» здійснюється на засадах «колективної безпеки». Основними елементами системи колективної безпеки страховиків у світовій практиці є: об’єднання зусиль всіх страхових компаній у запобіганні шахрайству на ринку страхових послуг; захист корпоративних страхових капіталів; створення інформаційного банку даних; дотримання усіма страховиками єдиних стандартів затверджених Національним банком (Латвія, Італія, Іспанія, Польща, ФРН, Франція); діяльність Національного бюро по боротьбі з шахрайством у сфері страхування.

Основна увага приділяється аналізу підходів до вибору оптимальних шляхів розвитку регулювання і нагляду в НФС. Частка активів НФС України становить лише 7% від загального обсягу активів фінансово-кредитних установ країни, однак проблеми в цьому секторі можуть мати негативний вплив на всю економіку, що було очевидно під час останньої фінансової кризи. У зв’язку з цим, впровадження ефективного управління ризиками в цьому сегменті є надзвичайно актуальним. Для НФУ, таких як страхові компанії, ризик-менеджмент повинен слугувати механізмом захисту інтересів клієнтів, власників та інвесторів, а також бути підґрунтям для прийняття обґрунтованих рішень.