Досвід досудового розслідування кримінальних правопорушень на об’єктах критичної інфраструктури ЄС та США: теоретичний, правовий, організаційний аспекти

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу досвіду досудового розслідування кримінальних правопорушень на об’єктах критичної інфраструктури в Європейському Союзі та Сполучених Штатах Америки. Досліджено теоретичні засади поняття «критична інфраструктура», розкрито особливості її правового регулювання в США та країнах ЄС. Встановлено, що американський підхід до визначення критичної інфраструктури є широким і охоплює різноманітні сектори, включаючи енергетику, транспорт, телекомунікації, банківську сферу, охорону здоров’я та інші стратегічно важливі об’єкти. Виявлено еволюцію термінології в європейському підході – від концепції «захисту критичної інфраструктури» до концепції «стійкості критично важливих об’єктів», що відображено в зміні основних нормативних документів ЄС. Проаналізовано правові аспекти досудового розслідування кримінальних правопорушень на об’єктах критичної інфраструктури в США та ЄС, виявлено спільні риси та відмінності в організаційних підходах. Установлено, що в США система досудового розслідування характеризується децентралізованим підходом із чітким розмежуванням повноважень між федеральними та місцевими органами, тоді як у країнах ЄС спостерігається тенденція до централізації та уніфікації процедур. Досліджено особливості міжнародного співробітництва у сфері розслідування транснаціональних злочинів проти критичної інфраструктури, а також роль державно-приватного партнерства у забезпеченні ефективності розслідування.

Визначено ключові проблеми досудового розслідування кримінальних правопорушень на об’єктах критичної інфраструктури, серед яких: технологічні виклики, правові обмеження, кваліфікація кадрів, атрибуції кібератак та недостатня співпраця між державним і приватним секторами. Окреслено перспективні напрями вдосконалення досудового розслідування таких правопорушень, зокрема: розвиток правової бази, посилення міжнародного співробітництва, впровадження новітніх технологій, розвиток державно-приватного партнерства та інвестиції у підготовку спеціалізованих кадрів.

Обґрунтовано пропозицію переходу від реактивної до проактивної моделі розслідування та впровадження технологій штучного інтелекту для аналізу великих обсягів даних і прогнозування потенційних загроз.