Невирішені проблеми та нові виклики використання кримінального аналізу оперативними підрозділами Національної поліції

Анотація

Проблематика поліцейської діяльності, керованої аналітикою ILP (Intelligence-Led Policing), вже друге десятиліття активно розробляється українськими вченими. Проте більшість досліджень переважно сфокусовано на питаннях інституційної еволюції, ролі, значення, переваг, теоретико-методологічних засад, алгоритмів та інструментів кримінального аналізу. Ця стаття пропонує системний погляд на потенційні виклики та проблем, які пов’язані з використанням кримінального аналізу оперативними підрозділами Національної поліції. На підставі системного вивчення нормативно-правових актів, наукових джерел та даних практики констатовано, що в сучасних умовах кримінальний аналіз є «інтелектуальною зброєю» оперативних підрозділів Національної поліції у протидії кримінальним правопорушенням. Сформовано шість основних груп невирішених проблем та нових викликів, до яких віднесено: (1) нормативно-правові (необхідність уніфікації законодавства, впровадження єдиної термінології, врегулювання процедур взаємодії тощо); (2) інституційні (міжвідомча і внутрішня ізоляція підрозділів кримінального аналізу, недовіра, побоювання витоку інформації, приховане змагання за кращу ефективність тощо); (3) праксеологічні (мислення «від випадку до випадку», «від справи до справи», ізольоване мислення окремих аналітиків, слабка мотивація і культура комунікації, слабке лідерство і розуміння можливостей і т.д.); (4) технологічні (необхідність розробляти та опановувати складні алгоритми та численні інформаційно-аналітичні інструменти, а також здобувати, верифікувати та постійно актуалізувати компетентності роботи з великими даними, обсяги яких щороку зростають; потреба захисту даних; потреба забезпечення доступу кримінальних аналітиків до інноваційних інструментів та програмного забезпечення і т.ін.); (5) освітні (потреба постійного навчання та підвищення кваліфікації персоналу підрозділів кримінального аналізу, оперативних та інших підрозділів Національної поліції, залучених до виконання завдань протидії злочинності та досудового розслідування); (6) етичні (необхідність протидії фактам несанкціонованого використання даних, інформаційно-аналітичних ресурсів та інструментів уповноваженими суб’єктами; підтримка антикорупційної діяльності в лавах поліцейських, стимулювання доброчесності та формування якісного середовища поліцейської діяльності, керованої аналітикою). Знання і розуміння цих проблем, ризиків та бар’єрів сприятиме пошуку ефективних рішень.