Кримінально-процесуальні гарантії при притягненні військових командирів до кримінальної відповідальності: досвід Міжнародного кримінального суду

Анотація

У статті досліджується питання кримінально-процесуальних гарантій при притягненні військових командирів до кримінальної відповідальності.

Впровадження в Україні механізму кримінальної відповідальності військових командирів (КВК), відповідно до вимог Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), стало суттєвим кроком у наближенні національного законодавства до міжнародно-правових стандартів.

Водночас на практиці притягнення командирів до відповідальності за воєнні злочини підлеглих може зіштовхнутись із складнощами, зумовленими адаптацією нового інституту до національної правової системи, а також узгодженості КВК з принципами процесуальних гарантій, визначених у національному законодавстві.

Акцентується увага на важливості доведення таких елементів, як «ефективний контроль», «обізнаність про ймовірні злочинні дії» «невжиття необхідних заходів для недопущення злочину».

У статті проаналізовано досвід МКС, зокрема справу «Прокурор проти Ж.-П. Бемби», де Апеляційна палата МКС скасувала обвинувальний вирок через порушення процедури та неповне врахування доказів на користь обвинуваченого.

Досвід справи «Прокурор проти Ж.-П. Бемби», підтвердив, що недотримання кримінально – процесуальних гарантій може призвести до скасування вироків навіть у справах, пов’язаних із серйозними воєнними злочинами. Для ефективного функціонування інституту кримінальної відповідальності командирів потрібні не лише чіткі матеріально-правові визначення, а й збалансовані процедури захисту. Це особливо важливо в умовах війни, коли дотримання прав усіх учасників кримінального процесу ускладнене, а пошук доказів може бути проблематичним.

З аналізу вказаної справи вбачається, що особливої ваги набуває презумпція невинуватості та право військовослужбовців на ефективний захист і коректне формулювання обвинувачення.

Цей прецедент наголошує на тому, що належні процесуальні гарантії та чітке визначення меж обвинувачення є ключовими умовами легітимності судового рішення.

Таким чином, у контексті воєнного стану та з огляду на правові виклики, стаття підкреслює важливість належного балансування між ефективністю кримінального переслідування та збереженням прав і свобод учасників процесу.