Історія та розвиток технологій ідентифікації за відбитками пальців в криміналістиці

Анотація

У статті проаналізовано історію виникнення та розвитку технологій ідентифікації живих осіб та описано життєвий шлях людей які винайшли дану технологію і удосконалювали її протягом століть. Відображено історію першого в кримінальній історії злочину, що карається смертною карою, який був розкритий за відбитком пальця на місці злочину. Розглянуто труднощі, що виникали перед аргентинським криміналістом Хуаном (Іваном) Вучетичом – засновником дактилоскопічної реєстрації, автором десятипальцевої системи класифікації папілярних узорів, при заснуванні першої у світі картотеки відбитків пальців. З’ясовано, що уперше папілярні лінії на поверхнях долонь описав і вивчив італійський біолог Марчелло Мальпігі ще в 1686 р., але практичного застосування це відкриття не отримало. Зроблено акцент на праці Г. Фолдс, який запевняв, що використовувати відбитки пальців потрібно не лише для реєстрації та ідентифікації раніше засуджених злочинців, а й для доказування причетності осіб до вчиненого кримінального правопорушення. Встановлено чинники, що сприяли розвитку дактилоскопії в Європі, а також наголошено, що у Німеччині саме доктор Вільгельм Ебер вказав на кримінологічні можливості дактилоскопії ще на прикінці XIX століття. Звернута увага на події, що відбулися в 1896 році за участю Едварда Річарда Генрі, генерального інспектора поліції британсько-індійської провінції Бенгалія. Він розробив основні ознаки для комплексної системи класифікації, з точок, ліній і візерунків обчислювалися формули, за якими можна було зберігати відбитки пальців. Описано перший випадок засудження осіб, вчинивших кримінальне правопорушення на підставі відбитків пальців рук, залишених на місці злочину. Проаналізовано розвиток технологій ідентифікації за відбитками пальців на теренах українських земель та внесок Рудого Георгія Михайловича в організацію дактилоскопічного бюро при антропологічному кабінеті, яке почало функціонувати з 1 січня 1904 р. Досліджено сучасний рівень розвитку криміналістичних методів спрямованих на виявлення, фіксацію та вилучення слідів кримінального правопорушення, а також системи проявлення дактилоскопічних відбитків в Україні.