Роль традиційних механізмів у сфері гендерного розвитку

Анотація

У статті розглядається, як механізми конвенцій вплинули на ініціативи у сфері розвитку, орієнтовані на гендер. Після здобуття незалежності Азербайджанська Республіка брала активну участь у міжнародних зусиллях з просування ґендерної рівності, приєднавшись до численних угод та глобальних ініціатив. Представники Азербайджану регулярно беруть участь у глобальних форумах, присвячених просуванню гендерного прогресу. Після приєднання Азербайджану до Конвенції Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW) 30 червня 1995 року було внесено суттєві поправки до законодавства та внесено корективи до політики з метою скорочення ґендерної дискримінації, що ще більше посилило захист жінок. Оскільки забезпечення гендерних прав та сталого розвитку належить до основних прав людини, воно має бути одним із основних стовпів державної політики та створення правової держави. Для забезпечення ґендерних прав та сталого розвитку необхідно об’єктивно оцінити поточний стан прав людини в нашій республіці, виявити наявні проблеми та провести порівняльний аналіз із міжнародним досвідом.

В Азербайджанській Республіці вживаються різні заходи для вирішення ґендерних проблем. Завдяки створенню та ефективній роботі Державного комітету з проблем сім’ї, жінок та дітей було вирішено багато гендерних питань. Правовою основою для реалізації гендерної політики відповідно до вимог сучасної доби є Конституція незалежного Азербайджану, ухвалена 12 листопада 1995 року. Зазначається, що ухвалений закон «Про гарантії ґендерної (чоловіків та жінок) рівності» має велике значення з погляду надійного захисту прав жінок у нашій республіці. Закон відбиває правовий регулюючий механізм захисту ґендерного балансу.

Суспільство з ґендерною рівністю — це суспільство, в якому жінки та чоловіки є рівноправними членами. У такому суспільстві права чоловіків та жінок захищаються на рівній основі. Сприяння гендерній рівності є постійною проблемою та важлива її постійна реалізація. У цій сфері суб’єкти громадянського суспільства також беруть активну участь у висвітленні важливих питань. Стаття 25 Конституції Азербайджану встановлює принцип рівності жінок та чоловіків та проголошує неприпустимість дискримінації. Порушення права на рівність визначається як кримінальний злочин у Кримінальному кодексі.

Інший нормативно-правовий акт, ухвалений у сфері забезпечення прав жінок в Азербайджанській Республіці, Закон Азербайджанської Республіки від 22 червня 2010 року «Про запобігання побутовому насильству» також встановив важливі положення в цьому напрямі. Так, Закон визначає та регулює заходи, що вживаються для запобігання насильству, вчиненого шляхом зловживання близькими сімейними відносинами, спільним або колишнім спільним проживанням, і негативних правових, медичних та соціальних наслідків, що викликаються ним, для надання соціального захисту та правової допомоги жертвам побутового насильства, а також для усунення обставин, що призводять до насильства.

Гендерна рівність – це створення рівних прав, обов’язків, можливостей для чоловіків і жінок, у тому числі рівного соціального стану в суспільстві. Водночас гендерна рівність має на увазі рівне представництво та участь. Під рівними можливостями розуміються умови та гарантії, необхідні для реалізації прав людини, усіх їх форм. Для досягнення цієї рівності насамперед необхідно усунути всі форми ґендерної нерівності та дискримінації. Азербайджан приєднався до міжнародних конвенцій у цій галузі і включив зобов’язання, що випливають з них, до своїх законодавчих актів. Той факт, що права жінок є частиною прав людини, був особливо наголошений у Пекінській конвенції з проблем жінок, що відбулася у 1995 році, і знайшов відображення у низці прийнятих згодом міжнародних документів. Не секрет, що ґендерна рівність та розширення прав та можливостей жінок є одними з вихідних та головних умов досягнення сталого розвитку в усьому світі. Включення ґендерної рівності як окрема мета в Цілі сталого розвитку показує, що в цьому напрямі у світі ще багато чого належить зробити. До обов’язків держави також входить створення рівних умов та гарантій рівних можливостей для чоловіків та жінок, що насамперед залежить від проведення гендерного аналізу та виділення коштів відповідно до отриманих показників. Одним із головних завдань держави щодо забезпечення гендерної рівності є недопущення домінування однієї статі у державному управлінні та прийнятті рішень. Реалізація завдань, передбачених статтями 7-16 Закону про гендерну рівність у сфері праці, передбачає створення рівних можливостей для чоловіків і жінок у сфері праці, освіти, економічних та соціальних відносинах, а також у суспільно-політичному житті.