Кіберпростір: міжнародно-правове регулювання та практика застосування прецедентного права МС ООН

Автор(и)

  • С. Б. Карвацька доктор юридичних наук, професор, в.о. завідувача кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Україна https://orcid.org/0000-0001-9948-4866
  • А. З. Маник кандидат юридичних наук, асистент кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Україна
  • В. В. Яремчук доктор філософії, асистент кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Україна https://orcid.org/0000-0001-7787-8880

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.02.180

Ключові слова:

кіберпростір, кібербезпека, міжнародно-правове урегулювання відносин у кібепросторі, застосування принципів міжнародного права до відносин у кіберпросторі, кіберконфлікти, кібератаки, кібердокази, міжнародно-правовий захист держав від застосування кіберзброї, Міжнародний суд ООН

Анотація

Стаття присвячена дослідженню міжнародно-правового регулювання кіберпростору та практики застосування прецедентного права МС ООН (далі – Міжнародний суд ООН) до кібератак. Проаналізовано, що норми міжнародного права є важливою основою міжнародного правопорядку у кіберпросторі, оскільки 1) у ньому складаються відносини, які потребують міжнародно-правового регулювання; 2) зловживання інформаційними технологіями створює значні загрози не лише для окремих осіб, а й для держав і міжнародної спільноти загалом. Важливе значення для урегулювання відносин у кіберпросторі має принцип рівноправності та самовизначення народів: ніхто не може втручатися в інформаційні системи. Доведено, що наразі, офіційне міжнародно-правове визнання інформаційних атак агресією чи інших кіберзасобів зброєю, відсутнє, тож кваліфікація застосування кіберзброї як порушення принципу незастосування сили є проблематичною.

Установлено, що незважаючи на те, що міжнародне право не містить чітких критеріїв щодо застосування стандарту збройного нападу, важливим є аналіз того, якою мірою кібератаки можуть бути кваліфіковані як збройний напад. Кібератаки, які підривають або знищують основні активи безпеки, і належать до найвищої категорії, можуть кваліфікуватися як збройний напад. Доведено, що розслідування кібератак між державами ускладнюється відсутністю у міжнародному праві єдиного зводу правил щодо надання доказів. І хоча немає єдиного стандарту доказування, застосовного до всіх справ, пов’язаних з міжнародною відповідальністю за кібероперації – заяви про самозахист від кібероперацій повинні бути доведені за допомогою переконливих доказів. Зазначено, що при розгляді справ про кібератаки МС ООН надає більшої доказової ваги офіційним документам держав та міжнародних організацій. До формування висновків МС ООН підходить з обережністю: якщо стороні у справі об’єктивно важко виконати обов’язок доказування, оскільки прямі докази знаходяться під територіальним контролем іншої сторони, включаючи її кіберінфраструктуру, допустимим є більш ліберальне використання висновків щодо фактів, за умови, якщо вони не залишають місця для сумнівів.

Посилання

G7 Ise-Shima Leaders’ Declaration G7 Ise-Shima Summit, 26-27 May 2016: http://www.mofa.go.jp/files/000160266.pdf; G7 Principles and Actions on Cyber. Ise-Shima, Japan, May 27, 2016. URL: http://www.g8.utoronto.ca/summit/2016shima/cyber.html.

International Strategy of Cooperation on Cyberspace. 2017. URL: http://www.chinadaily.com.cn/opinion/201703/02/content_28401127.ht.

Рада національної безпеки і оборони України. Річний аналітичний огляд. 2023-2024 роки. URL: https://www.rnbo.gov.ua/files/2024/NATIONAL_CYBER_SCC/20250109/Year%20in%20review_UKR_upd.pdf.

Legality of the Threat or Use of Nuclear Weapons, Advisory Opinion, 1. C.J. Reports 1996. URL: http://www.icj-cij.org/files/caserelated/95/095-19960708-ADV-01-00-EN.pdf.

Яцишин М.Ю. Використання сили у кіберпросторі в рамках міжнародного права. Інформація і право. 2018. № 4(27). С. 22–32.

Schmitt Michael N. Taming the Lawless Void: Tracking the Evolution of International Law. Texas National Security Review. 2020. N 3 (3). P. 32–47.

Mačák Kubo. From Cyber Norms to Cyber Rules: Re-Engaging States as Law-Makers. Leiden Journal of International Law. 2017. N 30 (4). P 877–899. doi: 10.1017/S0922156517000358.

Gill Terry D. Legal Basis of the Right of Self-Defence under the UN Charter and under Customary International Law. In The Handbook of the International Law of Military Operations, edited by Terry D. Gill and Dieter Fleck, 2015. P. 213–224. Oxford: Oxford University Press.

МЗС України. Рік роботи Талліннського Механізму: 200 мільйонів євро для кіберзахисту цивільної інфраструктури України. 20 грудня 2024 року. URL: https://mfa.gov.ua/news/rik-roboti-tallinskogo-mehanizmu-200-miljoniv-yevro-dlya-kiberzahistu-civilnoyi-infrastrukturi-ukrayini.

Oorsprong F., Ducheine P., & Pijpers P. Cyber-attacks and the right of self-defense: a case study of the Netherlands. Policy Design and Practice. 2023. N 6/2. P. 217–239.

ICJ. Case concerning the Legality of the Threat or Use of Nuclear Weapons (Advisory Opinion). ICJ Reports. 1996.

Schmitt Michael N. Tallinn Manual 2.0 on the International Law Applicable to Cyber Operations. Cambridge Cambridge University Press. 2017.

Attorney General’s Office. Speech: Cyber and International Law in the 21st Century. 2018. May 23. URL: https://www.gov.uk/government/speeches/cyber-and-international-law-in-the-21st-century.

Ministère des Armées. International Law Applied To Operations In Cyberspace. République Française, 2019. September 9. URL: https://www.defense.gouv.fr/content/download/567648/9770527/file/international+law+applied+to+operations+in+cyberspace.pdf.

Minister of Foreign Affairs. Letter to the Parliament on the International Legal Order in Cyberspace. Government of the Netherlands, 2019. July 5. URL: https://www.government.nl/documents/parliamentary-documents/2019/09/26/letter-to-the-parliament-on-the-international-legal-order-in-cyberspace.

Maurer Tim. Cyber Mercenaries: The State, Hackers and Power. Cambridge: Cambridge University Press. 2018.

Whyte Christopher and Brian Mazanec. Understanding Cyber Warfare: Politics, Policy and Strategy. London; New York, NY: Routledge Taylor & Francis Group. 2019.

Ducheine P.A.L., and B.M.J. Pijpers. The Notion of Cyber Operations. In Research Handbook on International Law and Cyberspace, 2nd ed., Cheltenham: Edward Elgar Publishing. 2021. P. 271–295.

Pijpers B.M.J. Influence Operations in Cyberspace: On the Applicability of Public International Law during Influencing Operations in a Situation below the Threshold of the Use of Force. PhD thesis, University of Amsterdam. 2022.

Gill Terry D., and Paul A.L. Ducheine. Anticipatory Self-Defense in the Cyber Context. International Law Studies. 2013. N 89: 438–471.

Nationaal Coördinator Terrorismebestrijding en Veiligheid. Overzicht Vitale Processen. Ministerie van Justitie en Veiligheid. 2020. URL: https://www.nctv.nl/onderwerpen/vitale-infrastructuur/overzicht-vitale-processen.

I.C.J. Military and Paramilitary Activities in and Against Nicaragua (Nicar. v. U. S.), Judgment, 1986. 14, para. 57 (June 27).

Clemons H. Vern. The Ethos of the International Court of Justice is Dependent Upon the Statutory Authority Attributed to its Rhetoric: A Metadiscourse, Fordham INT’L L.J. 1997.N 20. Р. 1479, 1486, 1490–91.

Questions Relating to the Seizure and Detention of Certain Documents and Data (Timor-Leste v. Australia). URL: http://www.icj-cij.org/en/case/156.

Roscini Marco. Evidentiary Issues in International Disputes Related to State Responsibility for Cyber Operations. Texas International Law Journal. Vol. 50, p. 233, 2015. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2611753.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-28

Номер

Розділ

Розділ 11. Міжнародне право