Типологія та функціонування урядів у сучасних демократичних державах
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.02.197Ключові слова:
уряд, парламентаризм, коаліція, політична стабільність, міжпартійна співпраця, досвід зарубіжних країнАнотація
У статті здійснено комплексний аналіз процесів формування урядів у демократичних країнах із парламентською та змішаною формами правління. Досліджено особливості партійного характеру формування урядів, який є переважаючим у сучасних демократичних системах. Виявлено, що безпартійні уряди створюються лише в трьох випадках: у демократичних президентських системах, у демократичних парламентських і змішаних системах з особливою метою або на обмежений термін, а також у недемократичних режимах. Проаналізовано основні типи урядів – однопартійні уряди більшості, уряди меншості та коаліційні уряди більшості – з погляду їхньої стабільності та ефективності функціонування.
Значну увагу в статті приділено аналізу причин формування урядів меншості, які відіграють важливу роль у парламентських демократіях, особливо в країнах Європейського континенту. Виявлено, що такі уряди можуть виникати як результат бажання парламенту уникнути політичної кризи, внаслідок особливостей політичної культури, через фрагментованість або поляризацію партійної системи, а також як наслідок специфічної політичної кризи. Детально розглянуто особливості коаліційних урядів, які, попри поширену думку про їхню нестабільність, можуть функціонувати досить ефективно, особливо якщо формуються з ідеологічно близьких партій.
У статті також досліджено чинники, що впливають на стабільність різних типів урядів, зокрема характер партійної системи, особливості політичної культури, економічна ситуація, інституційні механізми, а також здатність політичних лідерів до компромісів. Особливу увагу приділено проблемам формування ефективних урядів у нових демократичних державах, зокрема посткомуністичних, де процес ускладнюється відсутністю тривалих демократичних традицій та досвіду міжпартійної співпраці. Обґрунтовано, що подолання цих труднощів вимагає не лише інституційних реформ, але й зміни політичної культури та розвитку навичок компромісу і співпраці серед політичних лідерів. Зроблено висновок про необхідність пошуку оптимальних моделей формування урядів, які б забезпечували політичну стабільність та ефективність державного управління в конкретних політичних умовах.
Посилання
Проблеми державно-правової реформи в Україні. Зб. наук. праць / Ін-т законодавства Верховної Ради України. К., 1997. Вип. 3. 284 с.
Голишев В.М. Парламентські об’єднання: світовий досвід та українська практика (політологічний аналіз): Дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук. за спец.: 23.00.02 „політичні інститути та процеси”. К., 2004. 212 с.
Павленко Р.М. Парламентська відповідальність уряду. К.: КМ Академія, 2002. 255 с.
Ware A. Political Parties and Party Systems. Oxford: Oxford University Press, 1996. 390 p.
Бєлов Д.М. Проблеми реформування державної влади в умовах нової парадигми українського конституціоналізму. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». Випуск 19. Ужгород. 2012. С. 65–69.
Бєлов Д.М. Порівняльне правознавство (прикладне дослідження). Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2008. Випуск 10. С. 338–340.
Schumpeter J. Capitalism, Socialism, and Democracy. New York: Harper&Row, 1950. P. 250–283.
Шляхтун П.П. Політологія. К.: Либідь, 2002. 574 с.
Бабкіна О.В., Горбатенко В.П. Політологія: Посібник для студентів вузів. К.: Вид. центр «Академія», 1998. 611 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 В. В. Гецко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.