Становлення конституційних норм у країнах Латинської Америки: історичний аспект

Анотація

Стаття присвячена історико-правовому аналізу процесу формування конституційних норм у країнах Латинської Америки й визначенню основних рис перших конституційних актів, сформованих під впливом колоніального спадку, європейського правового позитивізму та північноамериканського республіканізму.

У роботі проаналізовано етапи еволюції процесу регламентації суспільних відносин у регіоні: від домінування звичаєвого права в доколоніальний період до формування національних правових систем після здобуття незалежності. Досліджено вплив зовнішніх факторів на становлення латиноамериканського конституціоналізму, зокрема ідей Французької революції та основних положень Конституції США. Визначено основні риси конституційного законодавства регіону та причини їх усталення. Акцентовано увагу на здебільшого механічному характері імплементації принципів європейського та північноамериканського конституціоналізму, причинами якого була відсутність глибоких змін соціальної структури та політико-правових традицій. Досліджено вплив внутрішньої неврегульованості латиноамериканського соціуму на становлення конституційно-правового базису регіону.

Особлива увага була приділена аналізу конституцій Венесуели, Болівії та Бразилії. Простежено процес адаптація фундаментальних принципів, зокрема поділу влади, федералізму, правового лібералізму та республіканізму, до умов постколоніальних держав. Викладено основні конституційні норми, що визначали структуру й поділ влади, особливості політико-територіального устрою держав та правовий статус людини й громадянина. На прикладі Конституції Бразилії 1824 року продемонстровано політико-правову суперечність між ліберальним змістом норм та реальною практикою збереження феодально-олігархічного й навіть рабовласницького устрою. Наголошено на наявності тенденцій до посилення виконавчої влади, зокрема за Конституцією Болівії 1826 року.

У результаті було розкрито складність і багатоаспектність процесу становлення латиноамериканського конституціоналізму, здійсненого в умовах глибокої соціально-економічної нерівності, зовнішньополітичної залежності та правової мімікрії. Було зроблено внесок у компаративістське осмислення формування й трансформації правових систем під впливом глобальних і локальних чинників та запропоновано міждисциплінарний погляд на процес конституційного становлення як історико-культурне явище.