Концепт договорів між матір’ю, батьком і дітьми

Анотація

Статтю присвячено концепту договорів між матір’ю, батьком і дітьми. Запропоновано власне бачення шлюбного договору, зокрема: це згодовільність (вільна, взаємна згода) подружжя або осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, яка регулює (регулюватиме) відносини: між дружиною, чоловіком як подружжям; між дружиною, чоловіком як батьком, матір’ю дитини; між подружжям та членами їхньої сім’ї або іншими особами, щодо правового режиму майна, порядку користування житлом, а також права на утримання, що укладається в письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Визначено, що договір про виховання дітей, батьки яких розривають шлюб – це згодовільність матері та батька, що перебувають у шлюбі, яка визначає те, з ким із них проживатимуть діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також визначає умови здійснення ним права на особисте виховання дітей, що укладається в простій письмовій формі.

Обґрунтовано важливість відмови від терміносполучення «письмовий договір», що фігурує в приписах ч. 1 ст. 109 Сімейного кодексу України, оскільки насправді йдеться про те, що такий пойменований сімейний договір укладається в письмовій формі.

Запропоновано визначення поняття договору про утримання дитини тим з батьків, який проживає від дитини окремо. Сформульовано поняття договору про сплату аліментів на дитину. Презентований концепт договору про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку із придбанням права власності на нерухоме майно.

Запропоновано власну дефініцію «укладання договорів між матір’ю, батьком і дітьми». Виснововано, що недосягнення згоди між матір’ю, батьком і дітьми щодо укладання договорів між ними не позбавляє їх можливості здійснювати сімейні права та (або) виконувати сімейні обов’язки, встановлені актами сімейного законодавства.