Особливості визначення строку одномоментних цивільно-правових договорів

Анотація

Встановлено, що ситуаційно-визначений строк договору характерний для одномоментних договорів. Виділено ознаки одномоментних договорів: 1) укладаються з метою передання майна у власність; 2) укладення, виконання та припинення відбуваються одночасно; 3) укладення, виконання та припинення договору здійснюються сторонами шляхом вчинення за один раз дій (фактичного (безпосередня передача речі), юридичного (нотаріальне посвідчення та (або) державна реєстрація речових прав) або символічного характеру (символічна передача макету дарунка, документів, ключів до нього).

На підставі проведеного аналізу запропоновано визначення поняття «одномоментний договір». Розкрито особливості визначення строку одномоментних договорів залежно від їх груп: прості одномоментні договори та одномоментні договори з ускладненою процедурою оформлення.

До ознак простих одномоментних договорів віднесено такі: об’єктом договору є виключно рухомі речі; укладення, виконання та припинення договору пов’язуються з вчиненням лише дій фактичного характеру; форма договору – усна. Наприклад, одномоментними є договори роздрібної купівлі-продажу, дарування рухомої речі.

Складні одномоментні договори (договори з ускладненою процедурою оформлення) наділено такими ознаками: об’єктом такого договору є нерухомі чи інші речі, щодо яких передбачається державна реєстрація; форма договору – письмова; договір потребує нотаріального посвідчення та (або) державної реєстрації; укладення, виконання та припинення договору пов’язується з нотаріальним посвідченням; моментом виникнення права власності в набувача є момент нотаріального посвідчення договору, а якщо передбачена державна реєстрація – з її моменту. Так, до договорів цієї групи віднесено договори купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна (крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі); договір дарування нерухомої речі; договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.