Оновлення законодавства України у сфері авторського права та його адаптація до стандартів ЄС

Анотація

У статті розглядаються окремі проблемні аспекти щодо адаптації законодавства України у сфері авторського права до стандартів ЄС. Встановлено, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС (2014) визначила засади реформування українського законодавства у сфері інтелектуальної власності, і відповідно Україна за період 2014-2024 рр. суттєво оновила правове регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності, наблизивши його до європейських стандартів. Встановлено, що значним кроком уперед для України стала інституційна реформа державної системи правової охорони інтелектуальної власності, зокрема, було створено національний орган інтелектуальної власності. Україна впродовж 2017–2022 рр. реформувала законодавство про авторське право, і станом на сьогодні відповідні законодавчі положення майже повністю відповідають європейським стандартам. Доведено, що закон про авторське право (2022) слід сприймати позитивно, оскільки він передбачив імплементацію в національне законодавство численних Директив ЄС у цій сфері. Встановлено, що закон розмежовує фотографічний твір і фотографію, яка створена без творчої праці автора і не наділена оригінальністю (це призводить до того, що така фотографія не охороняється авторським правом). Доведено, що право sui generis поширюється на базу даних, виробник якої зробив якісно та/або кількісно значний внесок в отримання, перевірку чи подання вмісту бази даних; право особливого роду (sui generis) здійснюється незалежно від того, чи підлягає відповідна база даних або її вміст охороні авторським правом або іншими правами і це право sui generis на базу даних може передаватися (відчужуватися) відповідно до закону. Встановлено, що правове регулювання відносин, пов’язаних із генеруванням неоригінальних об’єктів та їх правовим режимом, в Україні запроваджено вперше, і Україна є одна з небагатьох країн світу, в якій законом внесено правову визначеність щодо цих об’єктів. Обґрунтовано, що комп’ютерна програма станом на сьогодні в умовах цифровізації потребує більш якісного правового регулювання, яке мало би деталізувати порядок створення комп’ютерних програм, набуття, здійснення та захист прав на комп’ютерні програми. Обґрунтовано, що потребує правової визначеності також правовий режим комп’ютерних програм, які повязані з винаходами чи корисними моделями (так звані «computer implemented inventions»), а також правовий режим вільного, відкритого програмного забезпечення. Обґрунтовано, що потребує правової визначеності розмежування різних видів відеоматеріалів, які включають в себе аудіовізуальні твори, відеограму (як відеозапис) та інші відеозаписи (зважаючи на значне поширення відеоматеріалів, які створюються щодня майже усіма користувачами смартфонів, і в подальшому ці відеозаписи (у том числі змонтовані) потрапляють у мережу Інтернет (зокрема, соціальні мережі, відеохостинги тощо).