Цифрові активи як об’єкт цивільних прав: спроба кваліфікації в умовах відсутності спеціального правового режиму

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження цифрових активів як новітніх об’єктів цивільних прав, які виникли в результаті стрімкого розвитку інформаційних технологій. Акцентовано увагу на проблематиці правової кваліфікації цифрових активів, зокрема криптовалют, токенів, NFT та інших форм цифрового майна, у межах чинного цивільного законодавства України. Підкреслюється, що в умовах цифрової трансформації суспільства виникає потреба в осмисленні нових форм вартості, які мають економічну та юридичну значущість, але не вписуються в традиційні категорії об’єктів речового чи зобов’язального права.

Проаналізовано законодавчі підходи до визначення правового режиму цифрових активів у зарубіжних юрисдикціях, зокрема в країнах Європейського Союзу, Сполучених Штатах Америки, Великій Британії та Швейцарії. Водночас розглянуто окремі положення Закону України «Про віртуальні активи» та наголошено на їх обмеженості у врегулюванні цивільно-правових аспектів обігу цифрових активів. У статті розкривається проблема відсутності чіткого правового визначення та класифікації таких активів у контексті системи об’єктів цивільних прав, що ускладнює правозастосування та захист прав учасників цифрових правовідносин.

Звертається увага на необхідність врахування особливостей оборотоздатності цифрових активів, способів набуття і припинення прав на них, можливостей їхнього використання як об’єкта застави, успадкування, предмета договорів купівлі-продажу, міни, дарування тощо. Окрему увагу приділено аналізу судової практики, в якій поступово формуються підходи до кваліфікації та захисту цифрових активів у межах національного правового поля. Автор підкреслює важливість міждисциплінарного підходу до дослідження цього феномену, який має не лише юридичний, а й економічний, технологічний та етичний виміри. Наголошено на доцільності адаптації цивільного законодавства до цифрових реалій із врахуванням динамічності ринку цифрових активів та з метою забезпечення належного рівня правового регулювання й захисту прав учасників цифрового обороту. Такий підхід дозволить сформувати єдину концепцію цифрового майна в системі цивільного права.