Проблемні аспекти спадкування в умовах воєнного стану та можливі шляхи їх вирішення

Анотація

Дослідження присвячене визначенню окремих проблемних аспектів спадкування в умовах воєнного стану та окресленню можливих шляхів їх вирішення. Зазначено, що воєнний стан, запроваджений на території України, спричинив суттєві наслідки для всіх галузей права, зокрема й для спадкового. Зміни, що відбулися у спадковому законодавстві в умовах воєнного стану, вплинули на правовий статус як спадкоємців, так і спадкодавців, змінюючи підходи до набуття прав та обов’язків у спадкових відносинах. Значні проблеми виникають через труднощі у доступі до нотаріальних послуг, втрату спадкових документів, зруйноване спадкове майно, визначення місця відкриття спадщини дотримання строків її прийняття. У цих умовах виникає потреба у перегляді та адаптації законодавчої бази для захисту прав спадкоємців і спадкодавців в умовах надзвичайного стану. У першу чергу, це стосується визначення строку прийняття спадщини, які залишається одним із найважливіших аспектів, що регулює процес передачі спадкових прав. В статті робиться висновок про те, що однією з ключових проблем у визначенні строку прийняття спадщини є розбіжності між тимчасовими нормативними актами та довгостроковою законодавчою базою, а також зазначається, що збільшення строку до десяти місяців може бути виправданим в умовах воєнного стану або інших надзвичайних обставин, але в мирний час шість місяців достатньо для оформлення спадщини. Також у дослідженні доводиться необхідність внесення змін до ст. 1221 Цивільного кодексу щодо визначення місця відкриття спадщини, що дозволить створити більш ефективний механізм захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Також зроблено висновок про необхідність розвитку дистанційних технологій, зокрема, щодо можливості використання цифрових підписів, відеоідентифікації та інших засобів дистанційного підтвердження особи-учасника спадкових відносин. Підсумовується, що для вирішення зазначених проблем необхідно продовжувати вдосконалювати законодавство, зокрема шляхом усунення суперечностей у нормах щодо строку прийняття спадщини та визначенні місця її відкриття, а також впровадження цифрових технологій для дистанційного оформлення спадщини та спрощення процедур для отримання спадкових прав.