Спір про право як запобіжник відкриття провадження у справах про банкрутство: порівняльно-правовий аспект

Анотація

У статті досліджено зміст та правову природу інституту спору про право як підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора відповідно до статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства. Обґрунтовано, що спір про право є юридичним феноменом, який виникає у разі наявності невирішеної суперечки між кредитором і боржником щодо права вимоги, що вимагає розгляду в окремому позовному провадженні. Автори доводять, що спір не повинен зводитися до формального заперечення боргу, а має ґрунтуватися на реальних і підтверджених доказах, зокрема наявності позову або ініційованого спору до подання заяви про банкрутство. Наводяться ключові критерії, вироблені судовою практикою Верховного Суду, що дозволяють відрізнити реальний спір про право від штучних заперечень, зокрема часовий фактор, обґрунтованість заперечень, предмет спору та характер доказів. Розглянуто сучасні тенденції в судовій практиці України щодо тлумачення і застосування цього інституту, з акцентом на прагнення судової системи до уніфікації критеріїв та балансу між захистом прав боржника і забезпеченням права кредитора на ефективний захист. Проведено порівняльно-правовий аналіз з правовими системами Сполучених Штатів Америки (США) та Великої Британії, де також передбачено обмеження щодо ініціювання процедур банкрутства на підставі оспорюваних вимог. У праві США для цього застосовується концепція bona fide dispute, у Великій Британії – регулятивні механізми попередження зловживань при поданні заяв про банкрутство з боку кредиторів. Запропоновано шляхи вдосконалення інституту спору про право в українському законодавстві, зокрема шляхом законодавчого уточнення поняття, процесуальних стандартів доказування, запровадження запобіжників проти зловживань, а також врахування зарубіжного досвіду. Зроблено висновок, що належне застосування інституту спору про право потребує високого професіоналізму судів, сумлінності учасників процесу та нормативної визначеності, що дозволить уникнути як безпідставних відмов у відкритті проваджень, так і зловживань процедурою банкрутства.