Принцип належної обачності як засіб управління ризиком при застосуванні штучного інтелекту у господарському процесі

Анотація

Стаття присвячена визначенню ризиків, які виникають при застосуванні штучного інтелекту у господарському судочинстві та обґрунтуванню доцільності застосування принципу належної обачності для запобігання ризикам, що виникають при його застосуванні в умовах відсутності належного правового регулювання цього процесу. Статтею 16 Кодексу суддівської етики передбачена допустимість використання суддею технологій штучного інтелекту якщо це не впливає на незалежність та неупередженість судді, не стосується оцінки доказів і процесу ухвалення рішень та не порушує вимог законодавства Проте ГПК України не містить положень якими б визначався порядок такого застосування у господарському процесі самим суддею та іншими учасниками господарського процесу, з врахуванням ризиків, які породжуються застосуванням штучного інтелекту. Зроблено наступні висновки. Використання штучного інтелекту у господарському судочинстві створює певні переваги: вирішення проблеми перевантаженості суду, пришвидшення розгляду судових справ, мінімізація впливу людського фактору для усунення суддівського свавілля, полегшення ведення процесу, мінімізація судових помилок. В той же час, існують і ризики при його використанні у господарському судочинстві: 1) інформаційний; 2) помилки у судових рішеннях, які можуть виникати внаслідок недосконалості штучного інтелекту; 3) відсутність прозорості в розробленні та діяльності систем штучного інтелекту, що може призводити до упередженості або навіть дискримінації при формуванні штучним інтелектом результатів та внаслідок цього формування упереджених судових рішень; 4) ризик пов’язаний з людським фактором; 5) безпековий; 6) етичний ризик. В умовах відсутності відповідних змін до ГПК України управління ризиками, які виникають при застосуванні штучного інтелекту у господарському судочинстві має відбуватись на основі принципу належної обачності, який вироблений вітчизняною судовою системою. У контексті застосування його для управління ризиком, пов’язаним з використанням штучного інтелекту у господарському судочинстві він полягає у тім, що при його застосуванні особа має діяти виважено, обачливо, добросовісно та розсудливо, запроваджуючи всі необхідні заходи безпеки.