Особливості оскарження судових рішень, що ухвалюються за результатами розгляду відокремлених проваджень у справах про банкрутство

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей оскарження судових рішень, ухвалених у відокремлених провадженнях у справах про банкрутство в Україні, з урахуванням національного законодавства, судової практики Верховного Суду та європейського досвіду. Наголошено, що метою даної статті є дослідження специфіки оскарження судових рішень, ухвалених в межах відокремлених проваджень у справах про банкрутство, із урахуванням доктринальних поглядів, судової практики та пропозицій щодо вдосконалення нормативного регулювання.

Зазначено, що процедура банкрутства є складним багатоступеневим процесом, де відокремлені провадження відіграють ключову роль у вирішенні окремих спорів, таких як визнання вимог кредиторів, оскарження аукціонів чи притягнення до субсидіарної відповідальності. Ці рішення, хоча й не є остаточними, суттєво впливають на права учасників, зокрема на формування ліквідаційної маси та черговість задоволення вимог.

Проаналізовано правову природу ухвал, винесених у відокремлених провадженнях в межах справи про банкрутство, та виявлено ключові проблеми їх апеляційного і касаційного оскарження. Доведено, що в Україні чинне законодавство характеризується правовою невизначеністю через відсутність чіткого переліку ухвал, які підлягають апеляційному чи касаційному перегляду. Це призводить до неоднакової судової практики та обмеження права на ефективний юридичний захист. Порівняльний аналіз із європейськими юрисдикціями показує переваги гнучкішого підходу, де замість загальних заборон на касацію застосовуються винятки та критерії допуску.

Запропоновано вдосконалити процесуальне законодавство України, запровадивши єдиний підхід до оскарження, розширивши критерії касаційного перегляду та встановивши презумпцію оскаржуваності ухвал із матеріально-правовим значенням. Такі зміни сприятимуть підвищенню правової визначеності, ефективності банкрутства та гармонізації з європейськими стандартами. Крім того, узагальнення правових позицій Верховним Судом може стати інструментом забезпечення єдності практики, що дозволить усунути прогалини в регулюванні та підвищити довіру до судового захисту в справах про банкрутство.