Історико-правовий аналіз інституту оскарження фраудаторних дій боржника

Анотація

Стаття присвячена історико-правовому аналізу інституту оскарження фраудаторних дій боржника, які спричинили шкоду кредиторам. Автором досліджено розвиток та становлення вказаного інституту в романо-германській, загальній, релігійній та традиційній правових сім’ях.

Встановлено, що перші практичні та наукові напрацювання механізму оскарження фраудаторних правочинів прослідковуються ще з часів римського права, а також в стародавніх джерелах ісламського та юдейського права, які ґрунтуються на релігійних текстах.

В подальшому цей інститут почав активно запроваджуватись в США, країнах Європи та Далекого Сходу, тощо. В Україні відповідне регулювання було закріплено в 1992 році в Законі України «Про банкрутство», проте широкого застосування вказаний інститут набув тільки в останні роки з розширенням сфери на всі боргові правовідносини, не обмежуючись тільки процедурами банкрутства.

В статті проаналізовано наукові джерела стосовно історії регулювання фраудаторних дій боржника відповідно до римського права, законодавства США, Великобританії, Нідерландів, Японії та України. Також досліджено наукові статті стосовно регулювання цього інституту в ісламському (мусульманському) праві, а також першоджерела юдейського права.

Вбачається, що підґрунтям у всіх системах виступали принципи добросовісності, чесності та заборони зловживання правом у відносинах боржника та кредитора.

Встановлено концептуальну незмінність інституту оскарження фраудаторних правочинів протягом багатьох століть та максимальну схожість регулювання у різних правових сім’ях, що свідчить про його сталість та справедливість. При цьому, якщо в романо-германській та загальній правовій сім’ях відповідне регулювання стало результатом правотворчої діяльності держави задля регулювання суспільних відносин, то в релігійній правовій сім’ї вказаний правовий інститут є наслідком тлумачення та розвитку релігійних норм.

Сучасні юридичні напрацювання були лише частково видозмінені в правових системах тільки з огляду на розвиток різноманітності правовідносин та розширення приватно-правового інструментарію, доступного недобросовісним боржникам.