Цифровий контроль на робочому місці: інтерес роботодавця та право на приватність працівника

Автор(и)

  • О. В. Малєнко асистент кафедри приватного права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Україна
  • Л. В. Вакарюк доктор юридичних наук, професор кафедри приватного права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.03.1.81

Ключові слова:

інтерес, право, приватність, таємниця, робоче місце, моніторинг, контроль, інформація, згода, працівник, роботодавець, трудові відносини

Анотація

Стаття присвячена дослідженню цифрового контролю на робочому місці з позиції балансу між інтересом роботодавця та правом на приватність працівника. Відзначено, що контроль роботодавця за виконанням працівниками своїх трудових обов’язків є однією з основних ознак трудових відносин.

Метою статті є дослідження цифрового моніторингу та контролю на робочому місці працівника в контексті забезпечення права на приватність працівника.

Звернуто увагу на те, що чинний КЗпП України не містить загальних норм про поняття, види, порядок здійснення роботодавцем контролю за виконанням працівниками трудових обов’язків, водночас у деяких нормах згадується про контроль з боку роботодавця. Встановлено, що застосовуючи різні прилади та цифрові технології роботодавець використовує все більш нетрадиційні форми контролю та моніторингу поведінки працівників. Підкреслено, що через цифровий контроль працівників на робочому місці роботодавець реалізує свої інтереси. Розглянуто випадки здійснення моніторингу електронного листування.

Аргументовано, що здійснення цифрового контролю роботодавцем може порушувати право працівників на приватність на робочому місці. Обґрунтовано, що відповідно до Конституції України кожному гарантується таємниця особистого життя. Акцентовано увагу на тому, що національне трудове законодавство не містить норм, які б закріплювали право на приватність працівника на робочому місці, а також, що відсутні норми, які б визначали підстави та межі допустимості втручання у приватне життя працівника.

На підставі практики Європейського суду з прав людини надано правову характеристику поняття «приватне життя» з урахуванням положень статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Проаналізовано практику Європейського суду з прав людини щодо порушення права працівника на приватність на робочому місці, зокрема права на приватне життя і таємницю кореспонденції, права на приватне життя при здійсненні відеоспостереження за працівниками на робочому місці. Досліджено рішення національних судів щодо захисту прав працівників на приватність на робочому місці. Визначено критерії втручання роботодавця у право на приватність працівника та запропоновано способи забезпечення права на приватність на робочому місці.

Посилання

Вєтухова І., Капліна В. Контроль особистої кореспонденції працівника роботодавцем: виробнича необхідність чи порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основопоожних свообод. Підприємництво, господарство і право, № 3 2019. С. 105–109. URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2019/3/20.pdf.

Посикалюк О.О. Захист права праівника на приватність у практиці Європейського суду з прав людини. Університетські наукові записки, 2016. № 59. С. 112–124.

Спасських Ю.В. Забезпечення приватності працівника на робочому місці: сучасний стан та проблеми. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету, 2024. Серія ПРАВО. Випуск 83: частина 2. С. 42–47. URL: https://visnyk-juris-uzhnu.com/wp-content/uploads/2024/07/8-1.pdf.

Кодекс законів про працю України: Закон України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІІ: станом на 27.09.2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text (дата звернення: 01.05.2024).

Конституція України від 28 червня 1996 р. Верховна Рада України. URL: http://http://zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 01.05.2025).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини). № 995_004 (редакція від 01.08.2021). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text (дата звернення: 01.05.2025).

Паліюк В.П. Застосування судами загальної юрисдикції України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у разі «неякісного» законодавства (положення ст. 8 Конвенції щодо права на повагу до приватного і сімейного життя). Часопис цивільного і кримінального судочинства. 2014. № 1. С. 73–88. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chcks_2014_1_8.

Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Копленд проти Сполученого Королівства» від 03.07.2007 (заява № 62617/00). URL: https://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/docx/pdf?library=ECHR&id=001-118562&filename=CASE%20OF%20COPLAND%20v.%20THE%20UNITED%20KINGDOM%20-%20%5BUkrainian%20Translation%5D%20legal%20summary%20by%20the%20COE%20Human%20Rights%20Trust%20Fund.pdf&logEvent=False (дата звернення: 01.05.2025).

Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Барбулеску проти Румунії» від 05.09.2017 (заява № 61496/08) URL: https://hudoc.echr.coe.int/spa?i=001-177082 (дата звернення: 01.05.2025).

Рішення Європейського суду з прав людини у справі від 28.11.2017 у справі «Антовіч та Мірковіч проти Чорногорії» (Antović and Mirković v. Montenegro) URL: https://hudoc.echr.coe.int/fre#{%22itemid%22:[%22001-178904%22]} (дата звернення: 01.05.2025).

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2019 у справі № 640/18800/18. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/81695852 (дата звернення: 01.05.2025).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-24

Номер

Розділ

Розділ 5. Трудове право; право соціального забезпечення