Визначення адресатів державної підтримки: система критеріїв у агропротекційному законодавстві України

Анотація

У статті досліджуються сучасні агропротекційні юридичні критерії визначення суб’єктів отримання державної підтримки у сфері сільського господарства. Актуальність піднятої теми зумовлена потребами максимальної оптимізації вітчизняної моделі підтримки аграрної галузі, у тому числі за рахунок ретельного аналізу та усунення проблем законодавства у частині чіткого наукового обґрунтованого визначення адресатів одержання допомоги.

На основі проведеного дослідження простежено тенденції розвитку аналізованих правовідносин, зроблено висновки та сформульовано низку пропозицій. По-перше, наголошено на неоднорідності механізмів державної підтримки сільського господарства, які поділяються за характером реалізації на «увімкнені активного типу», «увімкнені пасивного типу», «вимкнені активного типу». Цим обумовлено той факт, що деякі агропротекційні критерії декларативно закріплені у чинному законодавстві, однак реального впливу на суспільні відносини не здійснюють. По-друге, визначено та систематизовано агропротекційні критерії, якими послуговується законодавець під час формулювання вимог до адресатів підтримки, а саме: загальні, організаційно-правові, функціональні, майнові, соціальні, екологічні. При цьому виявлено деякі особливості їх застосування: а) комбінування різних критеріїв у правових механізмах підтримки сільського господарства залежно від мети, що переслідує нормотворець; б) неоднакова інтенсивність використання в законодавстві (від найбільш поширених функціонального і майнового критеріїв – до найменш розвинутого екологічного); в) внутрішня диференціація окремих агропротекційних критеріїв. По-третє, на основі отриманих результатів зроблено висновок про необхідність удосконалення системи функціональних критеріїв середнього рівня, особливо в частині уніфікації термінології та правових режимів «сільськогосподарського товаровиробника», «виробника сільськогосподарської продукції» тощо. Доведено потребу поступової, обережної та науково обґрунтованої активації екологічних критеріїв надання державної підтримки у сфері сільського господарства.