Конфлікт інтересів у публічній службі: національний та зарубіжний досвід правового регулювання

Анотація

У статті розглянуто законодавче визначення поняття конфлікту інтересів, розмежування його видів та практичне значення такого диференціювання. Досліджено процедури запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, які є невід’ємною частиною державної антикорупційної політики. Детально описано обов’язки публічних службовців щодо додержання антикорупційного законодавства стосовно конфлікту інтересів. Розглядаються та систематизуються різні способи врегулювання, передбачені законодавством, що поділяються на зовнішні та внутрішні. Висвітлюються особливості врегулювання для членів колегіальних органів та окремих категорій публічних осіб, передбачені спеціальними законами та підзаконними актами. Досліджується система антикорупційного законодавства. Також висвітлюються питання відповідальності за порушення законодавства у сфері конфлікту інтересів.

Окрему увагу у статті присвячено міжнародному досвіду. Проводиться порівняльний аналіз підходів до визначення та регулювання конфлікту інтересів у міжнародному праві та законодавстві інших країн. Досліджується місця закріплення норм про конфлікт інтересів у національних правових системах різних країн та перераховуються міжнародні інструменти розв’язання ситуацій конфлікту інтересів. Підкреслюється універсальне значення розкриття конфлікту інтересів як першого кроку до його врегулювання.

У статті наводиться критичний аналіз існуючого законодавчого визначення конфлікту інтересів, наукові погляди на основні ознаки, що характеризують конфлікт інтересів.

Автори доходять висновку, що дослідження міжнародного досвіду дозволяє знайти оптимальну модель регулювання конфлікту інтересів для нашої держави. Акцентується увага, що удосконалення антикорупційного законодавства, зокрема щодо регулювання конфлікту інтересів, є важливим в контексті плану вступу України до Європейського Союзу та має бути відображено у дорожній карті трансформацій, що визначають ключові орієнтири державної політики у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій.