Адміністративна відповідальність за порушення соціального законодавства: стан та перспективи вдосконалення

Анотація

У статті досліджено адміністративну відповідальність за порушення соціального законодавства України, з урахуванням останніх трансформацій у структурі публічної влади та соціальному страхуванні. Акцент зроблено на аналізі положень Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), які встановлюють відповідальність за правопорушення у сфері соціального захисту, зайнятості, пенсійного забезпечення, охорони праці та соціального страхування. Автор підкреслює відсутність належної адаптації норм КУпАП до змін, що відбулися у зв’язку з ліквідацією Фонду соціального страхування України та передачею його функцій Пенсійному фонду України. Обґрунтовано, що збереження застарілих норм, зокрема статті 244-10 КУпАП, спричиняє правову невизначеність і створює труднощі в застосуванні санкцій за адміністративні проступки. Запропоновано її виключення та оновлення статті 244-2 із закріпленням повноважень Пенсійного фонду України як органу, що розглядає справи у відповідній сфері. У роботі надано характеристику об’єкта, об’єктивної та суб’єктивної сторін правопорушень, а також окреслено типові склади, ознаки та кваліфікуючі обставини. Наголошується на юридичних колізіях, що виникають через непогодженість норм адміністративного законодавства з чинною організаційною структурою суб’єктів публічного управління. Автором аргументовано доцільність системної модернізації КУпАП, враховуючи реальні інституційні зміни та соціальні виклики. Також визначено, що повільність законотворчого процесу у цій сфері не відповідає темпам змін і ускладнює ефективне функціонування механізму захисту соціальних прав громадян. У статті підкреслюється, що результативність реформування інституту адміністративної відповідальності безпосередньо пов’язана з якістю правозастосовчої діяльності та готовністю державних органів оперативно реагувати на зміни. Результати дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення, створюючи основу для подальшого оновлення законодавства у сфері адміністративної відповідальності та підвищенню стабільності нормативного регулювання в соціальній сфері.