Законодавча база Угорщини для боротьби з корупцією: інституційні ролі, правові та концептуальні питання

Анотація

Метою цього дослідження є аналіз чинного законодавства Угорщини щодо запобігання та протидії корупції. Метод: Для досягнення поставленої мети використано системно-структурний та формально-логічний аналіз. Результати: Основний Закон Угорщини покладає відповідальність за протидію злочинам на поліцію, служби національної безпеки та прокуратуру. Структура управління та операційні рамки цих органів врегульовані статутними законами. Організаційні структури включають спеціалізовані підрозділи, яким доручено розслідувати злочини, пов’язані з корупцією. Поряд з цим, утворений Орган з питань доброчесності (Integrity Authority) з конкретним мандатом захисту фінансових інтересів Європейського Союзу. Він наділений автономними повноваженнями щодо правопорушень, пов’язаних з корупцією. Правова база щодо запобігання та боротьби з корупцією складається з положень Кримінального кодексу Угорщини, який чітко визначає та криміналізує різні форми правопорушень, пов’язаних з корупцією. Висновок: Правовий статус поліції, служб національної безпеки та прокуратури закріплений в Основному Законі Угорщини, який окреслює їхні конституційні ролі та функції. На противагу цьому, Орган з питань доброчесності, хоча й юридично уповноважений проводити розслідування правопорушень, пов’язаних з корупцією, не має чітко визначеної позиції в рамках конституційного розподілу влади Угорщини. Відсутність чіткої класифікації Органу, як суб’єкта конституційно-правових відносин, породжує неоднозначність щодо його конституційного статусу та місця у системі стримувань і противаг. Центральним елементом угорського антикорупційного законодавства є Кримінальний кодекс, який криміналізує низку правопорушень, пов’язаних з корупцією. Однак в угорському законодавстві відсутнє визначення поняття «корупція», як чіткого та самостійного юридичного терміна. Переважна увага в антикорупційному дискурсі, як правило, зосереджена на правових концепціях хабарництва та «управління доброчесністю».