Адміністративний підхід до запобігання організованій злочинності: європейський досвід та перспективи для України

Анотація

Вказується, організована злочинність є одним із найнебезпечніших явищ сучасного суспільства, яке завдає шкоди не лише національній безпеці, а й підриває основи правопорядку, економічної стабільності та довіри громадян до державних інституцій. Традиційні методи боротьби, зокрема кримінально-правовий механізм переслідування, не завжди є достатньо ефективними у протидії цьому складному соціальному явищу, особливо на етапі його формування та розвитку.

У статті досліджується адміністративний підхід до запобігання організованій злочинності як ключовий елемент сучасної системи забезпечення національної та економічної безпеки. Організована злочинність дедалі активніше використовує легальні інститути – бізнес, державні послуги, публічні закупівлі – як засіб легітимізації, відмивання коштів та здійснення незаконної діяльності. У цьому контексті кримінально-правові заходи не завжди є достатніми, особливо на етапі формування злочинної мережі або проникнення у легальний сектор. Відтак, зростає значення адміністративних інструментів, які дозволяють запобігати таким загрозам через систему дозволів, ліцензування, інспекційного контролю та міжвідомчого обміну інформацією.

Метою статті є аналіз концепції адміністративного підходу, огляд міжнародного досвіду його реалізації, зокрема в країнах ЄС (Нідерланди, Італія, Бельгія), а також визначення напрямів і умов для впровадження цього підходу в українській правовій та інституційній системі. Окрему увагу приділено аналізу структурної інтеграції адміністративного підходу з кримінально-правовими та фіскальними інструментами, концепції «працюємо окремо, але разом» (work apart together), а також ролі органів місцевого самоврядування в протидії економічному впливу злочинних структур.

У результаті сформульовано низку висновків і практичних рекомендацій, зокрема щодо необхідності розробки національної стратегії адміністративного запобігання злочинності, запровадження єдиної системи попереднього контролю суб’єктів господарювання, посилення міжвідомчої координації та адаптації європейських практик. Висновки можуть бути використані при формуванні державної політики у сфері протидії організованій злочинності та реформуванні відповідного законодавства.