Фондовий ринок України як об’єкт кримінологічного дослідження

Анотація

У статті здійснено спробу виокремити кримінальні правопорушення, що є типовими для фондового ринку України. З’ясовано, що на сьогоднішній день, розвиток фондового ринку в Україні є одним із ключових і найактуальніших завдань спрямованих на зміцнення економіки країни. Однак український фондовий ринок ще є недостатньо прозорим та обмеженим, для нього характерне зростання емісії цінних паперів, певні труднощі у розвитку, що негативно впливає на загальний стан економічної системи в цілому. Це зумовлює потребу належного захисту національного фондового ринку з боку держави, шляхом реалізації організаційно-правових заходів. Формування розвинутого фондового ринку дасть змогу забезпечити відповідні умови для належної ринкової трансформації національної економіки, а також сталого розвитку міжнародних відносин.

Розкрито сутність поняття «фондовий ринок», а також визначено спільні та відмінні риси між поняттями «фондовий ринок» і «ринок цінних паперів». Показано, що фондовий ринок є сукупністю учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо емісії (видачі), обігу, виконання зобов’язань, викупу та обліку цінних паперів. Зауважено, що учасниками фондового ринку є: емітенти, зокрема й іноземні, або особи, які видали неемісійні цінні папери; особи, що здійснюють забезпечення; інвестори у фінансові інструменти, які набули права власності на цінні папери; адміністратори; професійні учасники ринків капіталу; особи, які провадять діяльність пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками; саморегулівні організації професійних учасників ринків капіталу; номінальні утримувачі; депозитарії-кореспонденти. Визначено та охарактеризовано дві основні групи функцій фондового ринку: загальні та специфічні. Зазначено, що до кримінальних правопорушень, які вчиняються на фондовому ринку, можна віднести такі: маніпулювання на організованих ринках; маніпулювання на енергетичному ринку; підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів; приховування інформації про діяльність емітента; незаконне використання інсайдерської інформації щодо оптових енергетичних продуктів.