Ресоціалізація осіб, звільнених з місць позбавлення волі: соціально-правовий аспект
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.03.2.58Ключові слова:
ресоціалізація, місця позбавлення волі, правомірна поведінка, засуджені, ціннісно-правові орієнтири, соціальні стандарти, пробація, координаційний патронажАнотація
Стаття присвячена поглибленню дослідження кримінально-правових проблем особливостей соціально-правової адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що є однією з вразливих категорій громадян, які потребують посиленої уваги зі сторони соціальних служб, правоохоронних органів та суспільства загалом.
Наголошено, що загальноприйняті соціальні норми передбачають правомірну, суспільно корисну поведінку особи. Важливо, щоб особа проходила процес ресоціалізації у середовищі саме з такими ціннісно-правовими установками і уникала відновлення і підтримання контактів з особами, що схильні до неправомірної, маргінальної поведінки.
Зазначено, що для звільнених осіб в Україні функціонують спеціалізовані установи, а саме: – центр соціальної адаптації; – спеціальний будинок-інтернат. Наголосимо на важливості діяльності суб’єктів соціального патронажу, адже органи виконавчої влади на центральному та місцевому рівнях, а також, органи місцевого самоврядування відповідають за реалізацію соціального патронажу щодо осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі.
Акцентовано увагу на тому, що ресоціалізація осіб, звільнених з місць позбавлення волі є спрямованим процесом інтеграції особи в повноцінне суспільне життя, що охоплює її повернення до самостійного функціонування в соціумі відповідно до загальноприйнятих норм і правил співіснування. Зазначено, що у процесі ресоціалізації повинні відновлюватися соціально-корисні зв’язки та формуватися негативне ставлення до маргінального способу життя, а також, до неправомірної поведінки. Цей процес повинен розпочинатися ще під час відбування покарання та продовжитися після звільнення особи.
Наголошено, що основними аспектами ресоціалізації осіб, звільнених з місць позбавлення волі можна визначити: – соціально-правові заходи (працевлаштування, освіта, гідні умови проживання, медичне забезпечення тощо); – морально-психологічні (недопущення стигматизації, психологічно-реабілітаційна підтримка, залучення до життя суспільства з допомогою громадських, релігійних організацій, формування ціннісних правомірних орієнтирів).
Посилання
Кримінально-виконавчий кодекс. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 3-4, ст. 21. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text.
Бараш Є.Ю. Кримінологічні засади ресоціалізації засуджених до тривалих строків покарання. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2016. № 4 (101). С. 99–110.
Бараш Є.Ю. Зарубіжний досвід роботи зі засудженими. Науковий вісник Інституту кримінально-виконавчої служби. 2016. № 1(11), с. 10–18.
Закон України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк». Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 38, ст. 380.
Свірець В., Чупов В. Ресоціалізація: як допомогти людині після звільнення організувати своє життя відповідно до закону. 2021. URL: https://ecpl.com.ua/news/resotsializatsiia-iak-dopomohty-liudyni-pisliazvilnennia-orhanizuvaty-svoie-zhyttia-vidpovidno-do-zakonu/.
Мінімальні стандартні правила поводження з в’язнями: Міжнародний документ ООН від 30.08.1955р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_212#Text.
Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#Text.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 О. М. Гумін

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.