Ресоціалізація осіб, звільнених з місць позбавлення волі: соціально-правовий аспект

Анотація

Стаття присвячена поглибленню дослідження кримінально-правових проблем особливостей соціально-правової адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що є однією з вразливих категорій громадян, які потребують посиленої уваги зі сторони соціальних служб, правоохоронних органів та суспільства загалом.

Наголошено, що загальноприйняті соціальні норми передбачають правомірну, суспільно корисну поведінку особи. Важливо, щоб особа проходила процес ресоціалізації у середовищі саме з такими ціннісно-правовими установками і уникала відновлення і підтримання контактів з особами, що схильні до неправомірної, маргінальної поведінки.

Зазначено, що для звільнених осіб в Україні функціонують спеціалізовані установи, а саме: – центр соціальної адаптації; – спеціальний будинок-інтернат. Наголосимо на важливості діяльності суб’єктів соціального патронажу, адже органи виконавчої влади на центральному та місцевому рівнях, а також, органи місцевого самоврядування відповідають за реалізацію соціального патронажу щодо осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі.

Акцентовано увагу на тому, що ресоціалізація осіб, звільнених з місць позбавлення волі є спрямованим процесом інтеграції особи в повноцінне суспільне життя, що охоплює її повернення до самостійного функціонування в соціумі відповідно до загальноприйнятих норм і правил співіснування. Зазначено, що у процесі ресоціалізації повинні відновлюватися соціально-корисні зв’язки та формуватися негативне ставлення до маргінального способу життя, а також, до неправомірної поведінки. Цей процес повинен розпочинатися ще під час відбування покарання та продовжитися після звільнення особи.

Наголошено, що основними аспектами ресоціалізації осіб, звільнених з місць позбавлення волі можна визначити: – соціально-правові заходи (працевлаштування, освіта, гідні умови проживання, медичне забезпечення тощо); – морально-психологічні (недопущення стигматизації, психологічно-реабілітаційна підтримка, залучення до життя суспільства з допомогою громадських, релігійних організацій, формування ціннісних правомірних орієнтирів).