Питання притягнення до кримінальної відповідальності у сфері виконання судових рішень

Анотація

У статті проаналізовано правову природу та практичні проблеми притягнення до кримінальної відповідальності за невиконання судових рішень в Україні. Автором досліджуються підстави кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень у сфері виконання судових рішень, наводяться приклади правозастосовної практики. Вказується на те, що попри доволі значну увагу до питань кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення, є проблеми, які надалі залишаються дискусійними або такими, що не отримали наукового вирішення.

Особливу увагу приділено аналізу складу кримінального правопорушення за ст. 382 КК України. Зокрема, здійснено аналіз об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, визначено її особливості. Наведено позиції Верховного Суду по даній категорії справ та за результатами аналізу наявної судової практики зроблено висновок, що кримінальне правопорушення за ст. 382 КК України - невиконання судового рішення, не може бути вчинено через необережність, а тільки умисно.

Кримінальна відповідальність, встановлена ст. 382 КК України, є одним із правових засобів забезпечення виконання судових рішень. Суспільна небезпечність цього кримінального правопорушення полягає в тому, що його вчинення порушує конституційне положення щодо обов’язковості виконання судових рішень, підриває авторитет органів правосуддя, обмежує права та законні інтереси громадян і юридичних осіб.

У статті автором вказується й на проблемні питання у сфері виконання судових рішень в Україні, які були предметом розгляду Європейського суду з прав людини, наводяться приклади таких рішень. Робиться наголос на тому, що проблема невиконання судових рішень в Україні має системний характер, який підриває довіру до правосуддя. Разом з тим, кримінальна відповідальність за невиконання судових рішень, передбачена ст. 382 Кримінального кодексу України, містить ефективний потенціал, але майже не реалізується на практиці. При цьому, нажаль, наша держава не виконує вимоги статті 6 Європейської конвенції з прав людини та не забезпечує ефективного виконання судових рішень.

Автором робиться висновок про те, що притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України певною мірою збільшує шанси реального виконання судового рішення. Також вказуються інші склади кримінальних правопорушень, які передбачають кримінальну відповідальність у сфері виконання судових рішень.